Тобто за 2 роки потрібно встигнути провести розслідування, а прокуратура повинна забезпечити підтримання державного обвинувачення. Водночас повинен бути вирок суду. Про це в спецефірі 24 каналу з нагоди Дня боротьби з корупцією розповів директор НАБУ Артем Ситник.
До теми Новий закон про декларування не зможе запобігти корупції: заява ЄС
Він зазначив, що якщо брати до уваги активи, які перебувають в Україні, то 2 років для розслідування більше, ніж достатньо. Однак топ-чиновники віддають перевагу активам, які перебувають за кордоном, зауважив Артем Ситник.
Найоптимістичніше швидке виконання міжнародно-правового доручення може тривати 6 –7 місяців. А якщо говорити про інші офшорні зони, наприклад про Панаму – це 1,5 – 2 роки,
– повідомив очільник НАБУ.
За його словами, у НАБУ лише доведуть факт того, що є активи, які не включені в декларацію і "подякують". Деякі політики говорять про посадки, однак умисно позбавляють ефективних інструментів боротьби з корупцією, наголосив директор Національного антикорупційного бюро України.
Також Артем Ситник нагадав, що відповідальність за недекларування – це відносно невеликий сегмент справ, який розслідує НАБУ.
Спецефір "Коли будуть саджати" з Ситником, Новіковим та Грищуком: дивіться відео 24 каналу
Закон щодо неправдивого декларування: головне
- 4 грудня Верховна Рада відновила кримінальну відповідальність за неправдиве декларування. Наразі за брехню про статки передбачено штраф та обмеження волі.
- Зокрема, внесення в декларації недостовірних відомостей сумою від 1 до 8,5 мільйона гривень каратиметься штрафом від 42 тисяч до 51 тисячі гривень. Або – громадськими роботами з позбавленням права обіймати окремі посади на термін до 3 років.
- У випадку, якщо чиновник не вкаже статки на понад 8,5 мільйона – сума штрафу збільшиться до 85 тисяч гривень. Також є ймовірність обмеження волі до 3 років з позбавленням права на певні посади.
- Водночас НАЗК розкритикувало документ. В агентстві зазначили, що він не загрожує корупціонерам ув'язненням, а створює для них "санітарні" умови.
- Спікер Верховної Ради Дмитро Разумков підписав відповідний законопроєкт 7 грудня.