Ще один мир за посередництва США на межі провалу

Чого хочуть усі сторони угоди?

Угода мала на меті деескалацію, демілітаризацію південного Лівану та виконання Резолюції Радбезу ООН 1701. Про це пише Ігор Семиволос, інформує 24 Канал.

Читайте також Прелюдія до Третьої світової: яку велику гру затіяв Трамп

Попри прогрес у розгортанні Ліванської армії (LAF) і частковому роззброєнні "Хезболли", ізраїльські авіаудари та поодинокі атаки "Хезболли" підривають довіру до угоди. Дипломатичні зусилля, очолювані американським посланником Томасом Барраком, включаючи переговори щодо демаркації кордону, дають надію на стабілізацію. Однак економічна криза та регіональна нестабільність створюють серйозні виклики. 

Чи вдасться міжнародній спільноті запобігти новому витку насильства, і які перспективи відкриваються для Лівану?

Конфлікт між Ізраїлем та "Хезболлою" у 2024 році став кульмінацією тривалого протистояння, що сягає війни 2006 року та Резолюції ООН 1701, яка вимагала демілітаризації південного Лівану та монополії ліванської армії на зброю. Проте "Хезболла", яку підтримував Іран, зберігала військову присутність, що спричиняло напругу. 

Ескалація 2024 року, спровокована атаками ХАМАС 7 жовтня 2023 року, призвела до інтенсивних ізраїльських операцій у південному Лівані. Падіння режиму Башара Асада в Сирії послабило Іран і "Хезболлу", створивши можливості для тиску США та Ізраїлю на демілітаризацію. Водночас ескалація в сирійській провінції Ас-Сувейда, де Ізраїль підтримав друзів, ускладнила регіональну динаміку. Туреччина, посилюючи вплив через посередництво в Сирії, опосередковано впливає на Ліван, формуючи складний фон для переговорів.

Успіх переговорів залежить від позицій сторін.

• Ізраїль наполягає на роззброєнні "Хезболли" та демілітаризації південного Лівану, виправдовуючи авіаудари запобіганням переозброєнню. Також він підтримує переговори щодо кордону, зокрема спірних ферм Шебаа, які вважає частиною Голанських висот. 

• Ліванський уряд засуджує ізраїльські порушення, вимагає повного виведення ізраїльських військ та підтримує демілітаризацію, але відкидає нормалізацію відносин через вплив "Хезболли" та "Амаль". 

• "Хезболла" (лідер Наїм Кассем) погоджується перемістити сили за річку Літані за умови відходу ізраїльтян за державний кордон, але зберігає риторику "опору". 

• США підтримують Резолюцію 1701 і LAF, балансуючи між правом Ізраїлю на самооборону та тиском на нього. 

• Франція сприяє демілітаризації через Міжнародний технічний комітет (MTC4L) і критикує ізраїльські дії.

Чому угода не працює?

Угода від 27 листопада 2024 року передбачала виведення ізраїльських військ, переміщення "Хезболли" за річку Літані та розгортання 10 тисяч солдатів ліванської армії та підрозділів UNIFIL. У квітні 2025 року ліванські представники повідомили про демонтаж 90% інфраструктури "Хезболли" на південь від Літані, а UNIFIL підтвердила передачу 225 складів зброї. 

Президент Аун анонсував роззброєння палестинських груп у таборах біженців із червня 2025 року. Робочі групи, створені в березні 2025 року, обговорюють демаркацію кордону, присутність ізраїльської армії і питання в'язнів. 

Остання активність зафіксована 7 липня 2025 року, коли Баррак отримав відповідь Лівану на пропозицію щодо роззброєння "Хезболли". Проте з 28 листопада 2024 року Ізраїль здійснив понад 3300 авіаударів, а "Хезболла" відповіла обстрілом у Кфар-Шубі (2 грудня 2024), що підриває довіру до угоди.

Порушення угоди, зокрема ізраїльські авіаудари та атаки "Хезболли", є головною перешкодою, ускладнюючи роботу механізму моніторингу США. Внутрішній опір у Лівані, де "Хезболла" зберігає вплив, загрожує громадянським конфліктом у разі примусового роззброєння.

Спірні ферми Шебаа залишаються проблемою: Ліван вважає їх своєю територією, Ізраїль – частиною Голан. Економічна криза та гуманітарні виклики посилюють напругу, обмежуючи спроможність уряду реагувати.

Спецпосланник США координує механізм моніторингу угоди та діалог щодо роззброєння. 7 липня 2025 року він отримав, за його словами, "видатну" відповідь Лівану на пропозицію щодо "Хезболли", висловивши готовність США підтримувати економічні реформи. Баррак співпрацює з Францією та ООН через MTC4L – (військовий технічний комітет для Лівану, який був створений для підтримки реалізації угоди про припинення вогню від 27 листопада 2024 року). Однак балансування між підтримкою Ізраїлю та тиском на нього ускладнює прогрес. Його успіх залежить від переконання "Хезболли" співпрацювати з ліванською армією та залучення міжнародної допомоги.

Як впливає гуманітарна криза?

Гуманітарна криза, спричинена конфліктом 2024 року, суттєво впливає на переговори. За оцінкою Всесвітнього банку (станом на листопад 2024 року), збитки сягнули 8,5 мільярда доларів, зруйновані тисячі будинків, шкіл і лікарень. Понад 1,2 мільйона осіб, зокрема 205 тисяч ліванців і 385 тисяч сирійських біженців, переміщені. Багато з них втекли до Сирії, де триває нестабільність в Ас-Сувейді. 

За даними ООН, 3,7 мільйона ліванців потребують допомоги, але лише 30% фінансування програми OCHA на 426 мільйонів доларів забезпечено. "Хезболла" посилює вплив через соціальні програми, ускладнюючи роззброєння. 

Міжнародна підтримка, обіцяна США та Францією, залежить від демілітаризації, але затримки гальмують відновлення, підвищуючи ризик соціальних заворушень.

Робочі групи можуть досягти прогресу в демаркації кордону, зокрема щодо ферм Шебаа, якщо Ізраїль і Ліван дійдуть компромісу. Посилення ліванської армії через MTC4L та співпраця "Хезболли" є ключовими для демілітаризації. Міжнародна допомога, зокрема фінансування програм OCHA, може зменшити залежність від "Хезболли" та підтримати реформи. 

Послаблення Ірану після падіння Асада створює сприятливі умови, але успіх залежить від припинення ізраїльських авіаударів і виведення ізраїльських військ. Без цього можлива нова ескалація.