Для збільшення валютних надходжень Україна має добувати більше залізної руди, – науковці

Зокрема, йдеться про перехід від випуску концентратів із вмістом заліза 64 – 68% до виробництва концентратів із вмістом заліза 70 – 71%, оскільки ми маємо досить бідні руди. Про це йшлося на міжнародній конференції "Залізорудні родовища України: сучасні проблеми та перспективи розробки".

Читайте також Геть з російського ринку: чому найбільший у світі виробник цегли покидає країну

Водночас, збільшення видобутку та експорту залізної руди на зовнішні ринки надасть суттєву підтримку економіці України у воєнний час. Так, за словами професорки Києво-Могилянської Академії Лідії Горошкової, більшість країн, які мають поклади залізної руди, намагаються шляхом збільшення експорту зменшити наслідки криз. І Україна не є виключенням: враховуючи потребу нашої економіки у валюті, є необхідність збільшити обсяги видобутку та експорту залізної руди. 

Однак, вчені зауважили: специфікою української залізорудної галузі є використання бідних руд із вмістом загального заліза близько 30%. Це обумовлює необхідність подальшої переробки та збагачення руд, у тому числі – процеси підроблення і подрібнення, магнітної сепарації, флотації і зневоднення.

У підсумку гірська порода із часткою заліза 30% переходить в пухкий пульпоподібний мономінеральний продукт – магнетитовий концентрат із часткою заліза 64 – 68%. Це дозволяє зробити їх більш ліквідним товаром, зазначив завкафедри мінералогії, геохімії та петрографії Інституту геології КНУ імені Тараса Шевченка Сергій Шнюков. 

Але концентрат, який отримують в процесі глибокої переробки, є абсолютно новим продуктом, який відрізняється від руди, каже Володимир Михайлов, завкафедри корисних копалин Інституту геології КНУ імені Тараса Шевченка. Він звернув увагу, що це питання є предметом сумнівів для податкових органів, які опираються на редакцію Податкового кодексу 2014 року, де поняття первинної обробки руд сформульовано нечітко. 

Ми багато займалися цим питанням і встановили, шо на стадії глибокої переробки із рудою відбуваються кардинальні якісні зміни. Вона перетворюється на зовсім новий продукт – змінюється її агрегатний стан та мінеральний склад. Тому, на наш погляд, претензії податкової служби є необґрунтованими,
– зазначив науковець. 

Схожого висновку дійшла й група науковців Інституту геохімії, мінералогії та рудоутворення імені Миколи Пантелеймоновича Семененка НАН України. Вони зазначили, що правовий аспект полягає в тому, що магнетит в концентраті і магнетит у вихідній руді є по суті різними мінеральними фазами.

Тобто, при збагаченні руди відбуваються зміни кристалічного стану і хімічного складу основного мінерального компонента руди.

А отже, оподаткування рентною платою має завершуватися на етапі дроблення видобутої залізної руди.