— Які перші відгуки про Ваш фільм?
— Знаєте, я відгуків про своє кіно поки що не знаю, дуже доброзичлива тут атмосфера, добра, але розширених відгуків я поки не чув. Враження від фестивалю гарні, тому що я, по-перше, обожнюю Одесу, це фестиваль зі своїм характером і це дуже важливо, варто, аби він таким і залишався. На жаль, я не зміг подивитися багато фільмів з програми. Я тут шукав натуру для своєї нової стрічки, а ще знімав програму у Михайла Жванецького — словом, було дуже багато іншої роботи. Але думаю, головне у цьому фестивалі і головне у його перспективах — це весь час шукати фільми, адже як би не було гарно і добре організоване відкриття, закриття, фільми — це суть фестивалю.
— Розкажіть про свою нову роботу, для якої шукаєте тут натуру.
— Мені важко зараз про це говорити, це картина, яку ми будемо робити з французами — вони будуть нам просто допомагати, оскільки частина дії відбувається у Франції. Це про двох дівчаток, які живуть на початку минулого століття, одна росіянка, інша — француженка, їм по сімнадцять років і вони зустрічають нове століття.
— А чий сценарій?
— Мій.
— Тут на фестивалі, майстри, навчаючи молодих, говорять про те,що аби зняти кіно потрібна перш за все ідея. В наш час молодь здебільшого налаштована на комерційну складову будь-якої кіно-ідеї.
— Ті, хто думає про комерцію кіно — приречені, на мій погляд. Вони приречені на невдачу, відсутність успіху і нице існування. Тим, хто хоче дійсно за допомогою кіно заробити гроші, потрібно йти у фінансовий інститут, а не на майстер-класи — тут вони можуть лише завадити, — і навчитися заробляти гроші. Закінчити фінансову академію, зрозуміти, як взагалі кроять бабло професіонально, тому що там кіно існує лише як привід для кроїння бабла, і ось, як кроїти бабло це там, а як знімати кіно — це тут, це речі різні.
— Від сучасного кіно хочеться жити?
— Не знаю, треба кожному обирати свої фільми. Я обираю ті фільми, від яких дуже хочеться і жити, і знімати.
— Є такі?
— Звичайно!
Розмовляла Тетяна Селезньова,
журналіст Телеканалу новин «24»