
Окрім коронавірусу, частина українського суспільства підхопила інфекцію політичної брехні, спродукованої телеканалами Віктора Медведчука та Ігоря Коломойського.
Про офіційні докази того, що Медведчук і Коломойський є партнерами ще й в медіабізнесі – у відеоблозі "Чесна політика" на 24 каналі.
популярні відео
Зверніть увагу Союз Медведчук-Коломойський: які тісні бізнес-зв'язки пов'язують олігархів
Кум Путіна Віктор Медведчук виявився акціонером найбільш популярного телеканалу в Україні "1+1", де мажоритарний пакет належить одіозному олігарху Ігорю Коломойському. Акції Медведчука записані на його дружину Оксану Марченко, оскільки сам політик перебуває під санкціями США.
Про те, що "1+1" поступово сповзає в обійми російської пропаганди, я розповідав у попередньому випуску "Чесної політики". Але це вже не вперше трапляється в історії популярного телеканалу.
З чого почався вплив Медведчука на "1+1"
"1+1" був створений в середині 1990-х на ефірних хвилях другого каналу радянського телебачення. Його засновниками виступили двоюрідні брати Олександр Роднянський та Борис Фуксман.
Вони залучили в бізнес спадкоємця косметичної імперії та одну з наймасштабніших постатей у світовому єврейському русі, колишнього посла США у Австрії Рональда Лаудера.
Про негласний вплив Медведчука на "1+1" говорили ще в 1990-х роках, коли він був впливовим політиком – перший віцеспікером Ради та главою Адміністрації президента Кучми. Медведчук начебто допомагав "плюсам" уникати проблем із ліцензіями.
За це "1+1" тримався лінії тодішньої влади, а напередодні виборів президента 2004 року канал перетворився на рупор кандидата Віктора Януковича. А частина інформаційного продукту виготовлялася прямо на пропагандистській кухні Медведчука.
І якщо повернутися подумки до далекого 2004 року в Україні, то ми там побачимо дуже багато схожих процесів, які зараз масштабувалися до всесвітніх розмірів. Фейки, якими зараз наповнені міжнародні медіа, вже тоді були на ефірних хвилях "1+1".
Тоді, в 2004 році, за сприяння Медведчука як керівника Адміністрації президента була запроваджена система жорстких циркулярів. Про те, що та в якій тональності має висвітлюватися на провідних телеканалах.
Це була технологія "темників". Їх привезла група російських політичних консультантів на чолі з Маратом Гельманом та Глібом Павловським, які працювали на Медведчука та його партію СДПУ(о) на виборах 2002 – 2004 років.
"Демонізація" Джорджа Сороса
І, як не дивно, одним з перших на собі відчув рецептуру Кремля, запроваджену "1+1", той самий Джордж Сорос, якого за ці 15 років було "демонізовано" в глобальних масштабах.
Коли він в 2004 році прибув до Києва, то його показували як експортера "оксамитових" революцій, а близькі до Медведчука "тітушки" закидали американського підприємця та філантропа презервативами з майонезом.
Відповідальність за це взяли на себе члени праворадикальної організації "Братство", лідер якої вів пропагандистське шоу якраз на каналі "1+1" за протекцією Медведчука. Там він висміював тодішнього проєвропейського кандидата на виборах президента Віктора Ющенка.
У підсумку Сорос пообіцяв обговорити в Нью-Йорку з американським власником каналу Роналдом Лаудером використання каналу "1+1" у внутрішньоукраїнських політичних війнах.
Я бачу спільні риси між Березовським і Медведчуком. Ці люди займаються не бізнесом, а вимагають гроші від інших підприємців за те, щоб вони мали можливість працювати
Показово, що на захист Сороса тоді стала Юлія Тимошенко, яка намагалася репрезентувати прозахідних виборців. "З ініціативи президентської адміністрації організовано кампанію з дискредитації та створення негативного образу Сороса в очах громадськості", – обурювалася тоді вона.
Проте минуло 15 років, і Тимошенко зараз стоїть пліч-о-пліч із Медведчуком у поширенні наративу про знищення України глобальними фінансовими спекулянтами.
Цікаво Тимошенко – головна захисниця олігархів: на кого працює Леді Ю
Хто поширює міфи про "соросят"
Цікаво і те, що колись навіть Медведчук брав гроші у фонду Сороса в Україні – 87,5 тисяч доларів на проєкт тренінгу адвокатів у очолюваній ним організації.
Медведчук програв у 2004 році, адже через фальсифікацію виборів на користь його кандидата країну накрила хвиля Помаранчевої революції. І журналісти "1+1" вийшли в прямий ефір просити пробачення за брехню, яку вони поширювали країною декілька років.
Після того фіаско Медведчук на 10 років зник з політики та був реабілітований лише за влади Петра Порошенка. Накопичивши ресурсів для політичного камбеку, Медведчук став лідером партії ОПЗЖ, конвертувавши гроші, зв'язки та телеканали в політичний вплив.
Зараз міф про Сороса та "соросят" став частиною принесеної з Росії пропагандистської міфології, яку паралельно поширюють депутати як Медведчука, так і Коломойського.
Депутат Олександр Дубінський, наприклад, не гребує репостити з ютуб-каналів російських шовіністів пропагандистські сюжети про Сороса. Хоча достатньо порівняти з оригіналом і видно, що член українського парламенту розганяє брудний фейк.
До нас цей наратив прийшов з Росії. Там їх називають "агентами іноземного впливу". В Україні автори істерії вирішили, що це дуже складне словосполучення і при адаптації до реалій провели схрещення слів "Сорос" і "поросята" – так і вийшли "соросята".
Кого раніше боявся Путін
При чому, раніше російська пропагандистська машина мала іншого антигероя. Пригадайте, 20 років тому роль Сороса виконував Збігнев Бжезинський. Він був радником з національної безпеки президента Джиммі Картера, який правив 40 років тому, ще до Рейгана.
Але ненавиділи його усі 1990-ті. Чому? Тому що саме Бжезинський поклав у основу американської зовнішньої політики принцип "без України неможливе відродження Радянського Союзу".
Бжезинський помер у 2017 році, але справа його живе: обидві американські партії підтримують незалежність України. Єдине – Бжезинський більше не підходить на роль опудала росіян та "гомосовєтікус" на території України, бо відійшов у інший світ.
10 років тому опудалом для росіян був Барак Обама та члени його адміністрації – Джо Байден, Майкл МакФол, Вікторія Нуланд. Їм приписували авторство сценаріїв так званих кольорових революцій, які відбулися в Грузії та Україні.
Хоча, до речі, тоді при владі була адміністрація Буша-молодшого. Та ці події налякали Путіна. Тож для того, щоб спрощено пояснити своїм громадянам, чому вибухнули дві колишні радянські республіки, Кремль вигадав історію про "експорт революції".
Важливо Повернення Медведчука: лобіст Кремля знову при владі – до чого тут Порошенко
І от зараз на роль всесвітнього зла обрали 89-річного Сороса, який багато років підтримує демократичні інституції на території колишнього соціалістичного табору.
Якщо раніше таку маячню транслювали лише канали Медведчука, то з огляду на його присутність серед власників "1+1" є ризик, що будемо бачити дедалі більше схожих фейків і на каналі Коломойського.
Повʼязані теми:
Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter