Сотні розмов, і всі – про війну: над чим команда 24 Каналу працювала в 2022 році
Рік, що минув, став випробуванням для всіх українців. Однак попри всі труднощі наша команда постійно залишалася з вами та сумлінно працювала увесь цей час. Кінець і початок нового року – це завжди час підсумків і планів. На жаль, минулоріч усі наші плани зруйнувала Росія. Однак з'явилися нові. Тому ми ділимось із вами власними досягненнями за 2022 рік.
- 1Українське Різдво
- 224 лютого і 24 Канал: як змінилася наша робота
- 3Найкраще визнання: 24 Канал заблокований у Росії
- 4Підтримка захисників Маріуполя
- 5Розмови з впливовими іноземними спікерами
- 6Співпраця з Міністерствами
- 7СВОЇ: Історії тих, хто поїхав, аби повернутись
- 8"Українська вечірка в Британії" та розмови з конкурсантами Євробачення
- 9Допомога військовим і збори
- 10Буденне і не дуже: 24 Канал в інформаційній боротьбі
- 11Наші досягнення в цифрах
Якщо бути чесними, то у 2022 році ми планували зовсім інші проєкти, планували більше працювати на соціальні, політичні та суспільні теми. Та все змінила повномасштабна російська війна – вона зруйнувала плани всіх українців, і наші також. Довелося звикати до нової реальності й будувати нові плани. Тож вся наша робота була пов'язана саме з цією темою. Про головні підсумки 24 Каналу за минулий рік читайте далі.
Зверніть увагу В укритті чи без світла – але завжди з нашими читачами: як команда 24 каналу пережила 2022 рік
Українське Різдво
2022 рік ми розпочали невеликим, але важливим проєктом під назвою "Українське Різдво", у межах якого ми розповідали про традиції святкування одного з найулюбленіших та найсімейніших свят українців як в Україні, так і за кордоном.
У межах цього проєкту вийшло 11 матеріалів, де ми розповіли про найдавніші українські традиції святкування Різдва: про звичаї гуцулів, святкування в часи СРСР, про святкування Різдва українською діаспорою та навіть полярниками в Антарктиді. Також ми розповідали про Різдво в окупованому Криму, про "Щедрик" Леонтовича, який обожнює весь світ, та поділилися власними традиціями святкування.
Ми розповіли про справжнє українське Різдво на початку минулого року, коли це ще не було масовим трендом. А вже наприкінці 2022-го мільйони українців цікавились традиціями святкувань, хтось взагалі вперше відзначав Різдво родиною. І навіть попри дискусії щодо дати святкування, це свято чи не вперше за стільки часу набуло величного духовного сенсу.
24 лютого і 24 Канал: як змінилася наша робота
У матеріалі про те, як наша команда пережила 2022 рік, ми вже розповідали про хвилю тривожних новин до вторгнення, про власні хвилювання в той час та про роковий ранок 24 лютого.
Однак попри все, ми продовжували працювати. Та головним завданням усіх журналістів України, у тому числі й нашої редакції, стала боротьба з ворожою пропагандою. Адже Росія веде проти нас й інформаційну війну, поширюючи дезінформацію, фейки, маніпуляції та проводячи інформаційно-психологічні операції.
Від початку вторгнення ми неодноразово викривали на брехню країни-агресорки, висміювали їхні цинічні заяви та марні погрози й залякування тощо. Наша робота настільки не сподобалася роскомнадзору, що нас внесли в перелік заблокованих у Росії сайтів. А це однозначно є однією з найвищих форм похвали для нас і стимулом працювати далі й робити більше.
Та ми працювали не тільки над новинами. Восени 2021 року ми запустили великий проєкт Інтерв'ю24 під гаслом "розмови, що змінюють країну на краще". Це гасло набуло нових значень, адже ми почали говорити на найрізноманітніші теми – підтримка України від США, оборона Києва, благодійність та волонтерство, кібервійна. Тобто ми охопили найрізноманітніший спектр тем, пов'язаних із війною.
16 лютого, лише за тиждень до початку вторгнення, наша головна редакторка Анастасія Зазуляк записала інтерв'ю з тимчасово повіреною в справах США в Україні Крістіною Квін. Тоді ми поспілкувалися з нею у Львові, куди переїхали американські дипломати, як і більшість посольств, через загрозу вторгнення. Саме про цю загрозу ми тоді й розмовляли. А от вже через місяць, на жаль, ми говорили з Крістіною Квін про війну, яку розв'язала Росія.
На початку квітня у межах проєкту Інтерв'ю24 ми поговорили з Анною з Маріуполя, якій разом з родиною вдалося вирватися з блокади та приїхати у Львів. Після цієї розмови ми почали працювати в цьому напрямку і на сайті з'являлися історії людей з окупованої Каховки, Херсона та Мелітополя, ми розповідали історії людей, які пережили блокаду Маріуполя та російські фільтрації.
Найкраще визнання: 24 Канал заблокований у Росії
1 березня 2022 року роскомнадзор розширив перелік заборонених у Росії сайтів, додавши туди низку українських ЗМІ, серед яких і наш 24 Канал. На думку всієї нашої команди, це – найкраща відзнака і показник того, що ми все робимо правильно, адже ворог нас боїться. Боїться правди.
Коли Росія вирішила нас заблокувати на своїй території, там навіть не підозрювали, на скільки вони підбадьорили нашу команду у час, коли ми працювали понаднормово і без вихідних. Це був додатковий стимул працювати й надалі.
Росія заблокувала наш сайт на своїй території / Скриншот 24 каналу
Підтримка захисників Маріуполя
Навесні увага України та світу була прикута до Маріуполя – росіяни знищували місто, а його захисники, які опинилися в оточенні, захищали завод "Азовсталь" під потужними бомбардуваннями ворога.
Наприкінці квітня та на початку травня було все більше закликів врятувати наших воїнів, і наша команда не могла залишитися осторонь. Так почався проєкт "Врятувати захисників Маріуполя", у межах якого ми публікували звернення родин наших воїнів, котрі просили врятувати їхніх рідних. Першим матеріалом циклу стало звернення Катерини – дружини командира полку захисників Маріуполя Дениса "Редіса" Прокопенка.
Упродовж тижня ми опублікували ще 8 матеріалів, які на нашому сайті понад 300 тисяч разів переглянули люди з різних країн світу. Це було особливо важливим, адже ми не тільки нагадували про наших воїнів, але й закликали знайти рішення для їхнього визволення.
Крім того, на сайті за лічені дні до початку операції з евакуації наших воїнів із "Азовсталі" вийшло інтерв'ю шеф-редакторки сайту Наталі Боднар з заступником командира полку захисників Маріуполя Святославом "Калиною" Паламарем. Воїн розмовляв з нами прямо з території заводу, який росіяни продовжували нещадно бомбити.
Інтерв'ю зі Святославом Паламарем: дивіться відео
Після того, як захисники Маріуполя опинилися у полоні, ми продовжували нагадувати про них вам – нашим читачам. Протягом літа вийшло кілька великих інтерв'ю з родичами захисників "Азовсталі". Зокрема, після теракту в Оленівці на нашому сайті вийшло інтерв'ю з Ганною Науменко – нареченою командира 1 роти 1 батальйону Дмитра Данілова та з Катериною Прокопенко – дружиною командира полку захисників "Азовсталі" Дениса Прокопенка.
Крім того, у липні ми опублікували інтерв'ю з бійцем з позивним "Барсик" про те, як українським воїнам вдалося потрапити на "Азовсталь" у заблокованому Маріуполі, забрати важкопоранених та доставити нашим воїнам їжу й боєприпаси. Боєць поділився спогадами про планування та перебіг цієї ризикованої операції.
Якщо ми вже згадали про ризиковані операції в Маріуполі, то варто ще згадати кілька наших розмов з воїнами, яких вдалося евакуювати з "Азовсталі" під час блокади міста та безжальних ворожих обстрілів. Наприклад, ми поспілкувалися:
- з артилеристом Олександром, який отримав складні поранення і його евакуйовували гелікоптером, який після вильоту з Маріуполя підбили росіяни. Однак наші пілоти впоралися і поранені бійці потрапили на підконтрольну Україні територію;
- з добровольцем Михайлом, який прилетів на гелікоптері у заблокований Маріуполь, а після поранення так само був евакуйований;
- з 21-річним воїном Владом, якого вдалося евакуювати першим рейсом з "Азовсталі" ще в березні 2022 року.
Після успішного обміну у вересні 2022 року на нашому сайті вийшло 3 інтерв'ю з тими, кого вдалося визволити з російського полону. Щоправда, розмови ми записували уже в листопаді – ми не тривожили наших героїв після їхнього повернення. Так, на сайті вийшли розмови зі звільненими з полону парамедикинею Вікторією Обідіною, Героєм України та командиром роти полку захисників Маріуполя Левом Пашком та добровольцем Олександром.
Не оминули своєю увагою ми й тих воїнів, які боронять нашу державу на різних напрямках фронту. На сайті ми опублікували десятки розмов з військовослужбовцями.
У серпні вийшло інтерв'ю з колишнім політв'язнем, режисером та воїном Олегом Сенцовим про бойовий дух українців та деокупацію Криму.
У вересні ми опублікували інтерв'ю з представником спецпідрозділу Kraken Костянтином Немічевим про роль підрозділу в звільненні Харківщини, знущання та залякування окупантами людей на тимчасово захоплених територіях.
У листопаді ми змогли поговорити зі снайпером Станіславом про бої за Бахмут та тактику "вагнерівців".
Розмови з впливовими іноземними спікерами
Також ми почали працювати з іноземними спікерами і на нашому сайті вийшли розмови з американськими військовими, політиками та експертами на тему війни в Україні, в межах яких ми говорили про позицію США, підтримку нашої держави та майбутнє України й Росії після нашої перемоги у війні.
Восени у нас вийшла низка розмов з американськими експертами, чиновниками, військовими про зброю, війну, підтримку нашої держави, хід війни та її фінал.
Зокрема, ми говорили з колишнім командувачем військами США в Європі, ветераном війн в Афганістані та Іраку, генерал-лейтенантом у відставці Беном Ходжесом, з колишнім директором ЦРУ Девідом Петреусом, спеціальним агентом військової контррозвідки США у відставці Девідом Дабатто, співробітницею американського Інституту вивчення війни Наталією Бугайовою та іншими.
Співпраця з Міністерствами
У минулому році ми почали працювати над деякими матеріалами спільно з українськими міністерствами, зокрема з МЗС. У межах співпраці ми опублікували 2 матеріали про важливі теми, на які ми часто не звертаємо уваги.
Перший матеріал був приурочений турне міністра закордонних справ Дмитра Кулеби по Африці – вперше український дипломат відвідав цей континент. Щоправда, турне перервалося через перший масований ракетний обстріл України, але все ж це знакова подія для українських відносин з країнами Африки. Тож у великому матеріалі ми говорили про відносини України й Африки та значення турне Кулеби.
У другому матеріалі ми розповідали про розвиток відносин України з Азією та Азійську програму України. Тоді ми проаналізували перспективи України в Азії та підсумували результати візиту Дмитра Кулеби на саміт АСЕАН у Камбоджі. Нашу країну на такий саміт запросили вперше.
Наприкінці року ми опублікували матеріал про підсумки української дипломатії. Це доволі важливий напрямок, адже саме дипломати ведуть переговори щодо надання тих чи інших видів зброї від партнерів для нашої держави.
Також ми працювали над темами з Міністерством цифрової трансформації. У березні на нашому сайті вийшла розмова з керівником із розвитку електронних послуг у Мінцифри Мстиславом Баніком, у якій ми говорили про кібервійну, Дію та Starlink, що тільки набував популярності в Україні. У грудні ми поспілкувалися ще раз і цього разу говорили про підсумки роботи Дії й плани на 2023 рік.
СВОЇ: Історії тих, хто поїхав, аби повернутись
Найбільшим проєктом нашої команди минулого року стали СВОЇ – історії людей, чиї домівки забрала війна. Перший сезон проєкту стартував у квітні – тоді ми розповіли 10 історій людей, які постраждали від російської війни чи втратили свій дім.
Та згодом ми вирішили, що ще можна чимало чого розповісти про наших людей. Таким чином СВОЇ повернулися, щоправда, з дещо іншими акцентами – ми не тільки говорили про те, як люди втрачали дім та втікали від війни, а й про те, як будували нове життя, освоювалися в новому місті та які плани мають на час, коли Україна переможе у війні.
Усього за 2 сезони проєкту ми розповіли 82 історії з 9 областей та понад 20 міст і сіл України. Нашими героями стали люди, історії яких вражають:
- лікар, якого за переховування у Маріуполі українських військових хотіли розстріляти, але він вирвався;
- жінка, чоловік якої потрапив у полон, а вона втратила весь бізнес і почала все з початку на Заході;
- мама, яка з двома маленькими дітьми місяць жила у метро Харкова, а тоді кілька днів їхала до Львова;
- дівчина, яка переїхала з Донеччини на Прикарпаття і там знайшла свою долю, вийшла заміж;
- студент, у якого росіяни двічі відбирали дім – у Криму й Херсоні.
82 історії наших героїв зібрали понад 2,2 мільйона переглядів. Ще 34 історії були опубліковані у форматі відео на нашому каналі в YouTube – там їх переглянули сумарно понад 550 тисяч разів.
"Українська вечірка в Британії" та розмови з конкурсантами Євробачення
Попри повномасштабну війну ми не оминали увагою проєкти на культурну тематику, аж надто коли йдеться про міжнародні конкурси, де представлена Україна і є ще одна можливість розповісти на весь світ про те, що робить країна-терорист з нашою державою.
У 2022 році попри повномасштабну війну наш сайт отримав онлайн-акредитацію на пісенний конкурс Євробачення в Турині. Нам вдалося поспілкуватися з представниками інших країн, зокрема поговорити про підтримку України та позицію Європи щодо війни в Україні. На нашому сайті вийшли розмови з представниками Фінляндії – гуртом The Rasmus, Литви – Монікою Лю та Латвії – гуртом Citi Zēni.
У грудні напередодні національного відбору на сайті стартував проєкт "На українську вечірку в Британію", адже Україна обирала представника на домашній конкурс Євробачення – тобто той, який і проводить, однак, як відомо, він пройде у Ліверпулі в травні 2023 року. У межах цього проєкту ми поспілкувалися з 9 з 10-ти учасниками відбору на Євробачення.
Робота на іноземну авдиторію
З початком повномасштабного російського вторгнення для українців стало важливим працювати на іноземну авдиторію, аби розповідати з перших уст про події в державі. Наша команда також долучилася до цього і саме так з'явилася англомовна версія сайту, де ми розповідаємо про найважливіше, що повинен почути світ.
Також на початку вторгнення ми публікували на нашому каналі в ютубі відео англійською та іспанською мовами для того, аби світ побачив, що принесла з собою Росія на нашу землю. Зокрема, чи не найбільшу кількість переглядів серед англомовних відео зібрали кадри з підтримкою нашої держави у всьому світі.
Як світ підтримує Україну: дивіться відео
Допомога військовим і збори
З початком війни багато членів нашої команди стали волонтерами – для когось це невіддільна частина життя, а хтось ставав волонтером чи волонтеркою, коли з'являлася потреба.
Протягом минулого року ми відкрили не один збір для різних бригад наших воїнів, які ми змогли закрити з вашою допомогою. Крім того, ми відновили роботу нашого Благодійного фонду 24. За посиланням ви зможете знайти інформацію про актуальні збори та звіти за всі проведені раніше.
Зокрема, ми разом з вами змогли зібрати на автівки для 80 батальйону 54-ї бригади, 24-ї бригади та 125-ї бригади. Також зібрали на кілька дронів для різних бригад і днями спільними зусиллями закрили масштабний збір на 7 дронів для 24 бригади у розмірі 854 тисячі гривень.
А ще ми передавали "привіт" ворогам / Фото 24-ї бригади
Буденне і не дуже: 24 Канал в інформаційній боротьбі
У цьому матеріалі ми не могли охопити геть усе-усе, що ми робили цього року, адже сотні людей 365 днів працювали в шаленому темпі. Нашою щоденною справою стала протидія російській пропаганді – ми висміювали пропагандистів та їхні абсурдні фейки, показували ту російську реальність, про яку в Росії не дуже хочуть говорити й щодня інформували вас про найважливіші події в Україні та світі.
На нашому сайті вийшло чимало статей, інтерв'ю, фоторепортажів, тисячі новин та інших матеріалів. Усе це – результат роботи всіх членів нашої команди.
Наші досягнення в цифрах
За минулий рік ми опублікували понад 150 тисяч новин та матеріалів, зібрали майже 1 мільярд переглядів, а наш сайт відвідали близько 130 мільйонів унікальних користувачів.
Наша сторінка у фейсбуці стала найбільшою серед ЗМІ за кількість охоплень у соцмережі – понад 80 мільйонів. Також канал 24 каналу в ютубі є найбільшим серед українських ЗМІ й щодня нас дивляться понад 50 мільйонів користувачів.
Та ми не збираємося зупинятися на цьому. Ми будемо продовжувати нашу роботу, боротимемось з пропагандою, готуватимемо нові проєкти. Ну й головне – писатимемо про нашу перемогу. Багато писатимемо. Ми говоритимемо про українські прапори у Мелітополі, Бердянську, Маріуполі, Донецьку, Луганську, Сєвєродонецьку, Лисичанську, Ялті, Сімферополі та Севастополі. Нас чекає ще багато роботи, але дякуємо вам за те, що ви залишаєтеся з нами. Ми продовжуватимемо змінювати країну на краще.