У зовнішньополітичній стратегії МЗС прописано, що Україна має співпрацювати з тими регіонами та країнами світу, де бачить свій інтерес, і схоже, що цей процес успішно виходить на глобальний рівень, а без уваги врешті не залишиться жоден регіон світу. 24 канал проаналізував перспективи України в Азії та підсумував результати візиту Дмитра Кулеби на саміт АСЕАН у Камбоджі.

До теми Для чого Україні Африка та чому турне Кулеби має шанс увійти в історію

Відносини з АСЕАН Україна намагається розвивати ще з 2018 року, коли відбулося подання заявки на приєднання до Договору про дружбу та співробітництво в Південно-Східній Азії. Однак тоді Україна ще не мала конкретного плану дій на азійський регіон, що суттєво сповільнювало розвиток подальшої співпраці. Згодом, у 2020, МЗС України розробило та почало втілювати Азійську стратегію, що передбачає розширення зв'язків з регіоном з урахуванням його специфіки. Проте реалізації цієї стратегії перешкоджала пандемія коронавірусу.

Процес зближення України та Південно-Східної Азії отримав потужний поштовх, коли у світі, в тому числі й в азійських країнах, зрозуміли, яку глобальну загрозу несе повномасштабна війна Росії проти України.


Дмитро Кулеба на підписанні Договору про дружбу та спіпробітництво / Фото МЗС

Водночас серед країн-членів АСЕАН був повний консенсус, щодо приєднання України до Договору про дружбу та співробітництво в Південно-Східній Азії. Таким чином, запрошення України на саміт свідчить не лише про політичну підтримку України на тлі російської агресії, але також і про те, що всі країни АСЕАН вбачають в нашій державі перспективного економічного партнера. Кулеба окремо наголосив, що "АСЕАН – це група з десяти країн, які сукупно складають п'яту найбільшу економіку світу".

АСЕАН – міжнародна асоціація держав Південно-Східної Азії, до складу якого входять: Бруней, В'єтнам, М'янма, Індонезія, Камбоджа, Лаос, Малайзія, Сінгапур, Таїланд і Філіппіни.

У межах АСЕАН обговорюють та реалізують спільні плани щодо розвитку Південно-Азійського регіону та питання співробітництва з іншими країнами світу. На полях АСЕАН розглядають поточні економічні та політичні перспективи, а також проблематику екології та безпеки у регіоні та світі.


Країни АСЕАН на мапі регіону

При цьому, в Хартії АСЕАН, яка поширюється і на Договір про дружбу та співробітництво, прямо прописані положення про дотримання прав людини, розвиток торгівлі, повагу до принципів територіальної цілісності, суверенітету та невтручання у внутрішні справи, а також просування дружніх відносин з Європейським Союзом.

На тлі цього проблема російського вторгнення в Україну для багатьох членів АСЕАН виглядає дуже близькою, адже вони також стикалися з безпідставною війною проти власного способу життя та втручання у їхні внутрішні справи з боку іноземних держав.

Розвиток економічного співробітництва та цифровізація стали одними з пріоритетних напрямків, які обговорювалися на зустрічах між українською делегацією та представниками країн-членів АСЕАН.

Тривалий час майже вся взаємодія між Україною та АСЕАН зводилася більше до сільськогосподарської продукції, що, безумовно, є основним експортним товаром України, але все ж не єдиним. Загальний товарообіг з країнами АСЕАН на сьогодні складає всього 3,3 мільярда доларів, а третина з нього – експорт українського зерна.


Основні категорії експорту та імпорту України з країнами-членами АСЕАН / Колаж 24 каналу

Враховуючи величину сукупної економіки країн АСЕАН, ці показники є доволі незначними та потребують детальнішого вивчення їхніх потреб з подальшим збільшенням товарообігу в обидва боки.

Розширюючи нашу взаємодію з країнами Південно-Східної Азії, ми зможемо постачати туди й високотехнологічні товари та послуги. По-перше, це дозволить суттєво збільшити загальний обсяг торгівлі та прибутків України, а по-друге, здихатися образу суто аграрної країни, яка здатна постачати лише харчові продукти.

Співробітництво у бізнес-сфері також стало топ-темою під час візиту української делегації на АСЕАН. При цьому напередодні поїздки МЗС провело опитування серед українського бізнесу щодо того, які напрямки могли б бути найперспективнішими та привабливими для України.


Зустріч Дмитра Кулеби та генсека АСЕАН Дато Лім Джок Гоя / Фото МЗС

Для підготовки поїздки на АСЕАН МЗС України долучило програму NAZOVNI, що об'єднує дипломатію та бізнес, і, за словами речника МЗС Олега Ніколенка, в АСЕАН також є подібна система під назвою Access.

В Азії міністр Кулеба говорив про політичну та військову підтримку України. Він також обговорював кроки задля створення нових можливостей для українського бізнесу, збільшення обсягів торгівлі та просування українських IT-продуктів. Зокрема, генеральний секретар АСЕАН Дато Лім Джок Гой висловив зацікавленість в українському досвіді цифровізації державних послуг та функціонуванні системи МЗС NAZOVNI. Інтеграція NAZOVNI з азійською системою Access дозволить українським експортерам виходити на ринки АСЕАН, а країнам-членам асоціації взаємодіяти з ринком України,
– пояснив речник МЗС України Олег Ніколенко в ексклюзивному коментарі 24 каналу.

Політична підтримка України зараз є, можливо, навіть важливішою за економічну співпрацю, адже бізнес-контакти та розбудова економічних зв'язків – це більше про майбутнє, а підтримка на дипломатичному рівні може мати вирішальне значення вже зараз.

Тісні політичні зв'язки та взаєморозуміння України з державами Південно-Східної Азії можуть суттєво підсилити підтримку українських пропозицій та резолюцій в міжнародних організаціях, таких, як ООН, а також посилити економічну та політичну ізоляцію Росії, що є одним з потужних важелів тиску для примушення Росії до миру.

Дмитро Кулеба зустрівся майже з усіма міністрами закордонних справ, які були присутні на саміті. Загалом, голова МЗС України провів 13 двосторонніх зустрічей. Міністр проговорив політичну підтримку нашої держави, українські резолюції в ООН, а також те, яким чином війна в Україні зачіпає інтереси країн АСЕАН. Поїздка в Камбоджу дозволила більш детально пояснити азійським партнерам, що саме відбувається в нашій частині світу,
– розповів Олег Ніколенко про роботу делегації в межах АСЕАН.

При цьому російська загарбницька війна проти України нагадує багатьом державам цього регіону про їхні старі рани. Деякі з цих країн у минулому теж стикалися з іноземним вторгненням і усвідомлюють, як це – самотужки боротися з набагато сильнішим ворогом, який прийшов на твою землю.

Дмитро Кулеба заявив, що цілі покоління людей пам'ятають війну у своїх країнах та те нещастя, яке вона може принести, тому саме в суспільствах країн-членів АСЕАН існує повне розуміння нашої ситуації, а Україна сприймається особливо позитивно.

Люди знають Україну, знають президента Зеленського, молодь ним захоплюється як своїм героєм,
– наголосив Дмитро Кулеба.

Голова МЗС також розповів азійським колегам про потужний контрнаступ ЗСУ, завдяки якому вдається деокуповувати великі обсяги українських територій. А також про наші успіхи на фронті, що сприяє розумінню проблем України з боку держав регіону.

Дехто навіть не може зрозуміти, як нам вдаються ці перемоги, як нам вдається бити росіян і звільняти нашу територію. Тому що в їхній свідомості це в принципі неможливо. Я їм пояснював – ми не боїмося, ми залишили свій страх, і саме тому ми віримо в перемогу, і ми обов'язково переможемо. А ви ж маєте для себе обирати, де ви хочете бути – на боці переможців чи переможених. Для декого це зрозумілий сигнал. Для декого це страшно – бо вони інвестували у відносини з Росією,
– заявив Дмитро Кулеба.

Слід зауважити, що АСЕАН наголошує на без'ядерному статусі свого регіону, тобто зоні, вільній від ядерної зброї. Всередині самої асоціації ще тривають певні дискусії щодо цього питання, проте загальний тренд на протидію поширенню ядерної зброї у світі серед членів АСЕАН є доволі очевидним. У цьому контексті напад ядерної держави Росії на без'ядерну Україну з постійними погрозами застосувати такий тип озброєння створює критично-негативний прецедент для всього регіону.

Чому ядерне питання для Азії таке ж важливе, як і для України

Річ у тім, що у випадку реального застосування ядерної зброї проти України це може спровокувати подібну активність серед ядерних держав Азії, які також захочуть підняти якісь старі, на їхню думку, невирішені питання та під погрозами ядерного удару досягти своїх політичних або військових цілей. Тобто підтримка з боку АСЕАН і суміжний дипломатичний тиск на Росію вигідний і цим країнам також.

Однак, Росія все ще має статус стратегічного партнера АСЕАН на рівні ЄС, Китаю та Індії. Цього року до стратегічного партнерства приєдналися також і США, що свідчить про спробу асоціації маневрувати між повністю протилежними сторонами.

На відміну від решти стратегічних партнерів асоціації, Росія сьогодні стає дуже токсичною для подальшого співробітництва, тож ймовірно, коли світова ізоляція Росії досягне свого піку, в АСЕАН також відмовляться від подальшої співпраці з Москвою, або принаймні обмежать ці контакти.

Наразі ще поки рано казати про одноголосну підтримку України з боку АСЕАН на всіх рівнях. На жаль, враховуючи ігнорування регіону протягом тривалого часу, всі спірні питання неможливо вирішити за кілька днів, тож попереду ще багато роботи.

Вже під час саміту АСЕАН президент України Володимир Зеленський призначив посла України в Індонезії Василя Гамяніна новим постійним представником нашої держави при АСЕАН. Надалі саме він визначатиме найпріоритетніші напрямки в економічній та політичній співпраці з країнами-членами АСЕАН та шукати пробіли в роботи українського дипвідомства в цьому регіоні.


Зустріч Дмитра Кулеби з Ентоні Блінкеном на полях саміту АСЕАН / Фото МЗС

Водночас голова МЗС Дмитро Кулеба у межах саміту провів зустрічі й з традиційними партнерами та союзниками України, зокрема, державним секретарем США Ентоні Блінкеном. Сторони обговорили підтримку України з боку Сполучених Штатів та атаки Росії на критичну інфраструктуру України.

Загалом, поїздка голови МЗС на саміт АСЕАН була корисна й тим, що Дмитро Кулеба зміг зустрітися там і з нашими традиційними західними партнерами: головами дипвідомств США та Канади. На зустрічі з Блінкеном міністр порушив питання подальших постачань сучасної зброї для України,
– заявив речник МЗС України Олег Ніколенко.

Загалом, стратегія України з розширення співробітництва з різними регіонами світу має суттєві успіхи, хоча перебуває лише на початковому етапі.

При цьому розвиток цих контактів не зупиняється лише на одному візиті міністра Кулеби у той чи інший регіон. Речник МЗС України Олег Ніколенко анонсував найближчі плани відомства з розширення співробітництва України зі світом. До них входить друга частина візитів голови МЗС в Африку, а також взаємні візити з азійськими країнами, тобто представники цих держав мають також відвідати й Україну.

МЗС України також готує стратегію розвитку відносин з Латинською Америкою. Президент України активно спілкується зі своїми латиноамериканськими колегами, вже відбулося кілька візитів, зокрема приїзд президента Гватемали в Україну. Дмитро Кулеба також проводить телефонні розмови з міністрами країн Латинської Америки. Він також вперше в історії виступив на нараді послів в регіоні – перед послами Гватемали, яким розповів про ситуацію в Україні та агресію Росії,
– підкреслив Олег Ніколенко.

В МЗС України наголошують, що сьогодні вже можна прогледіти зацікавленість Україною з боку держав Латинської Америки, а шляхи для подальшого співробітництва стають все більш відкритими, що дозволяє доопрацювати стратегію України щодо цього регіону та почати активну взаємодію.