Мобільний застосунок Дія вже давно став одним з головних у смартфонах українців. Він активно розвивався пропонуючи все більше послуг, які можна було отримати прямо тут і зараз, без жодних довідок, печаток та візитів в установи. Після 24 лютого життя українців кардинально змінилося і команда Дії зрозуміла, що потрібно докласти максимум зусиль, аби спростити життя кожного громадянина в теперішніх реаліях.

Не пропустіть Як працюватиме Дія без Інтернету та мобільного зв'язку: у Мінцифрі розкрили деталі

У межах проєкту "Інтерв'ю24" на 24 каналі ми поспілкувалися з Мстиславом Баніком – керівником із розвитку електронних послуг у Міністерстві цифрової трансформації.

Як змінювалася Дія протягом найважчого для нас року, що нового з'явилося у смартфонах українців, які послуги стали найпопулярнішими у період активної війни? Відповіді на ці та інші питання, а також про плани на майбутнє – читайте далі.

З початком повномасштабного вторгнення Дія дуже змінилася. Спершу відключили реєстри, потім поступово їх повернули. Деякі заплановані послуги довелося заморозити, щось, можливо, взагалі скасувати. Якими для вас були найбільші виклики у роботі Дії, найважчі ситуації й чим довелося пожертвувати?

У нас і до вторгнення було активне життя і проєкти, над якими ми працювали. Буквально за 2 тижні до повномасштабного вторгнення у нас відбувся Dia Summit, на якому ми презентували нові сервіси та послуги. Там, зокрема, опитування й інші речі, про які ми ще встигнемо поговорити. Dia Summit – це завжди велика відправна точка, на якій ми презентуємо нові сервіси, над якими працюємо, які змінюють ті чи інші сфери.

Мстислав Банік і Михайло Федоров
Мстислав Банік і Михайло Федоров на Diia Summit / Фото Мінцифри

Звісно, після вторгнення ми почали працювати над послугами, які були необхідні в розрізі війни. Це був різкий розворот – не зменшення швидкості, а навіть збільшення. Ми ж не просто якась установа, ми – міністерство, і наше завдання – надавати сервіси людям та піклуватися про них.

Коли ми 25 лютого сіли працювати, ми точно розуміли, що в нас ще менше часу, ніж зазвичай, тому що людям потрібні вирішення їх проблем, потрібна допомога прямо зараз, не через тиждень, місяць чи пів року. Відповідно, мабуть, той період був найскладніший, тому що на рахунку був кожен день.

Перші нові послуги в Дії

  • Ми почали з базових речей і запустили єДокумент. На початку вторгнення реєстри були відключені з міркувань додаткової безпеки і у тих людей, хто був авторизований в Дії, залишилися їхні документи. Усі, хто встановлював застосунок вперше, або хто колись видаляв його, вже не мали доступу до жодних документів. Тоді на основі авторизаційних даних ми й створили єДокумент. Інформацію туди беремо або з BankID, коли людина авторизується, або через паспорт.
  • Одразу почали збирати донати через Дію і це взагалі був перший такий досвід, мабуть, в сучасній історії. Спершу був доступний фонд "Повернись живим", потім "United24", а зараз і "Армія Дронів".
  • Згодом, як ви пам'ятаєте, росіяни намагалися вразити українські телевишки, радіо, захопити телеканали. Згадайте той весь сюр, який відбувався, типу "Зеленський здався і загинув, загинув і здався". Тоді все, що завгодно було. Й оскільки окупація, особливо південних регіонів, була дуже швидкою, було надзвичайно важливо зберегти з людьми цей контакт. Тоді ми прийняли рішення запускати телебачення і радіо через Дію. Так, телемарафон можна подивитись десь на ютубі, але коли на той момент у нас було 16 мільйонів користувачів – це можливість усім цим людям, які в окупації, які в метро, які живуть на паркінгу – надавати актуальну інформацію.

Зберегти контакт з людьми було надзвичайно важливо. Тому такі сервіси були не стільки складними, як новими для нас і такими, що вимагали дуже великої швидкості.

3 роки тому, коли ми запускалися (старт роботи Дії – 24 канал), багато хто казав, що мобільний застосунок точно лише для молоді, для просунутих людей. Казали, що офлайн точно має існувати, а діджитал може бути непоганою опцією.

Але що ми маємо зараз: війна показала, що офлайну фізично може не існувати. ЦНАП може бути зруйнований, територія може бути в окупації, а послуги можуть бути взагалі недоступними. І тоді мобільний застосунок може бути єдиним способом будь-якого зв'язку з людиною, доставкою їй документів та сервісів. Це багато в чому змінило підходи й оцінку цього напрямку, тому що з опції це стало обов'язковою складовою.

Донати на армію в Дії: скільки мільйонів зібрали у великі фонди

Донати в Дії стали дуже зручним інструментом. Кожна людина отримала змогу прямо з телефона надіслати гроші на підтримку ЗСУ із впевненістю, що вони надійдуть куди потрібно. Скільки грошей загалом вдалося зібрати на армію через Дію протягом року?

Тут є важливі кілька пунктів, на які я хотів би звернути увагу. Такий досвід – він взагалі унікальний для України. Це виправдано, тому що у нас в країні війна, і, відповідно, у нас багато унікальних речей працюють. Спочатку у нас по донатах був лише фонд "Повернись живим". Саме на цьому етапі ми вирішували головні завдання: людина повинна довіряти і мати можливість зробити це в кілька кліків. Зараз вже багато банків адаптувалися під ці потреби після нас.

Ми зробили це першими і це було важливо – ми наділили людей культурою донатити.

Отже, я прямо зараз відкриваю застосунок і нагадаю, що у нас в Дії можна все відкрити й одразу подивитися суми.

  • На фонд "Повернись живим" ми зібрали 318 мільйонів 440 тисяч гривень.
  • На "United24" – 111 мільйонів 405 тисяч гривень.
  • На "Армію Дронів" уже зібрано 67 мільйонів 382 тисячі гривень.

Загалом за рік було зібрано майже 500 мільйонів гривень. Як на мене, ті цифри, які я озвучую, є стовідсотковим індикатором правильності цього напрямку. І це означає, що запровадивши в Дії цей сервіс, ми змогли цими сумами наповнити спочатку "Повернись живим", а потім і "U24".

Дія
Кожен може відправляти донати на підтримку армії в Дії / Фото Мінцифри

Протягом року з'явилося справді чимало актуальних послуг, за які українці вдячні Мінцифрі. Якими стали основні досягнення команди Дії за цей період?

  • Точно можна вважати досягненням те, що зараз у мобільному застосунку Дія вже 18,5 мільйона користувачів. За цей рік ми зросли на 6 мільйонів відповідно. Порталом взагалі користуються майже 22 мільйони людей.
  • У застосунку Дія ми маємо 14 документів і 23 послуги. За рік було запущено – 3 нових документи та 16 послуг. Ми запустили за рік понад 20 нових сервісів на порталі Дія – зараз маємо 92 послуги.
  • Крім того, ми активно працюємо над впровадженням цифрових документів. Тобто, це не просто створити документ, потрібно зробити так, щоб його всюди приймали.
  • За рік додалося 5,5 тисяч партнерів, які працюють з цифровими документами. Тобто сумарно зараз уже понад 7 тисяч.
  • Звісно, важливі такі послуги, які ми запускали саме в розрізі війни: про пошкоджене майно і єПідтримка, про виплати для внутрішньо переміщених осіб, єРобота, "єВорог" та Військові облігації.
  • Додатково зауважу і про великий стрибок в напрямку опитувань, які ми презентували якраз в лютому. Ми пройшли шлях в цьому напрямку від опитування, як цікавої опції, до дуже впевненого інструменту електронної демократії, коли ти можеш спитати думку дійсно величезної кількості людей. Нещодавно під час прямого ефіру за представника від України на Євробачення-2023 через Дію проголосувало 166 726 людей за годину.

  • Ще важливим став вихід на міжнародну арену. Все для того, щоб українці, які поїхали за кордон, а багато хто з них не мав фізичних документів, лише Дію, могли користуватися цифровими документами. Це призвело до додаткового сприяння розвитку та прийняття цифрових документів за кордоном в українців. Ми маємо величезну кількість кейсів, коли представники інших країн приходять і цікавляться, як працює Дія, як вона влаштована. Наприклад, Естонія у наступному році запустить застосунок – аналог Дії. Ми раді ділитися досвідом і з іншими країнами.

Крім того, важливий ще один момент, що стосується результатів цього року, – це інтеграції з нашими партнерами. Наприклад, інтеграція з mObywatel у Польщі, де можна користуватися українськими документами.

До речі, що з міжнародною Дією? Зараз українці можуть використовувати цифрові документи у низці країн світу. Які подальші плани у цьому напрямку?

Хотілося б сказати, що ми працюємо глибоко над тим, щоб Дія запрацювала повністю за кордоном, але є кілька особливостей. Звісно, є багато кейсів, коли люди використовують Дію за кордоном: для перетину кордону, для того, щоб податися на виплати і соціальні пільги і так далі. Де-факто це працює, а що стосується юридичного треку, то він дещо складніший.

Якщо говорити про країни Європейського Союзу, то для того, щоб ЄС юридично визнав українські цифрові документи і почав їх запроваджувати, йому треба визначити, що таке цифрові документи. Цей процес бюрократичний та тривалий і, відповідно, там це все рухається не так швидко, як хотілось би.

Але у нас, наприклад, є доволі потужний діалог із Молдовою. Вона вже працює над змінами законодавства, які дозволять приймати українські цифрові документи. У Євросоюзі триває розвиток питання цифрового гаманця і ми в цьому також беремо участь. Є кейси навіть у Канаді, де ми спостерігаємо точкові відгуки людей про те, що вони користуються українськими цифровими документами.

Дія
Українська Дія стала популярною за кордоном / Фото Мінцифри

"єВорог" справді став відкриттям. Дуже цікавий чат-бот, який дає змогу кожному доєднатися до перемоги. Наскільки ефективним інструментом під час війни він став? Українці досі надсилають туди інформацію?

"єВорог" – це коли ти можеш через чат-бот сповіщати про переміщення ворога, колаборантів і так далі.

"єВорог" взагалі для працівників багатьох країн світу, для військових структур – абсолютно новаторська історія. Це, по суті, цивільна розвідка. Понад 435 000 людей подавали з його допомогою інформацію про ворогів та колаборантів.

Дійсно, українці досі продовжують надсилати туди інформацію. У нас є великий перелік функцій. Але скільки ворогів було знищено саме за допомогою чат-боту, на жаль, такої інформації ми самі не маємо.

Як працює чат-бот "єВорог"

  • Людина подає через чат-бот "єВорог" інформацію про переміщення живої сили противника. Особу важливо верифікувати через Дію, щоб підтвердити, що це дійсно громадянин України. Це справді важливо, тому що таким чином ми позбавляємо росіян можливості спамити, надсилати фейки тощо. А ще це важливо, адже ми впевнені в тому, хто подає інформацію. Водночас ми не передаємо персональні дані.
  • Після того, як ми отримали інформацію від людини, команда менеджерів робить ревю даних. Вони виявляють застарілі фото та інші неточності. А, може, хтось був настільки наляканий, що зафіксував українські війська, або український літак. Таке теж трапляється і ми розуміємо, що на прифронтових територіях таке може бути. Відповідно, дані потрібно перевіряти, а далі це все віддається вже Збройним Силам України, які продовжують працювати.

Ця історія важлива і вона точно активна. Скажу так, наші партнери з Сил оборони так само зацікавлені в роботі чат-боту "єВорог", як і на самому початку.

Яка послуга стала найбільш популярною від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну?

Найпопулярніші – військові облігації, в першу чергу. Нагадаю, що це цінні папери, які продає держава. Гроші надходять безпосередньо до державного бюджету і потім держава повертає вартість плюс відсотки. Саме через Дію було придбано понад 210 000 облігацій, тобто до державного бюджету потрапило понад 210 мільйонів гривень.

Також популярні чат-бот "єВорог" і"єПідтримка". Через останню отримували виплати у розмірі 6500 гривень підприємці, які втратили можливість працювати, або наймані працівники, які втратили роботу на територіях з активними бойовими діями. Ну і, на жаль, з точки зору кількості користувачів, це послуги для переселенців. Оскільки наразі ми маємо близько 5 мільйонів людей, які є переселенцями в Україні.

Через війну саме такий фокус і вийшов. До речі, користуючись нагодою, хочу зазначити, що ми лише нещодавно запустили скасування й зміну адреси для переселенців. Тобто це повністю автоматичні послуги: подаєшся через мобільний стосунок, все автоматично обробляється і нічого більше не треба, жодних органів соціального захисту.

До теми Змінити місце реєстрації можна буде онлайн: Дія анонсувала нові корисні послуги для ВПО

До речі, про Військові облігації. Як вони з'явилися в Дії? Купувати їх справді вигідно?

Насправді це один із моїх улюблених проєктів цього року. Ну, я всі проєкти дуже люблю, особливо опитування, бо це унікальний інструмент, але чомусь пишаюся саме облігаціями, адже ми повністю змінили досвід користування.

До моменту появи облігацій в Дії, ви могли запитати когось на вулиці, чи знає людина, що таке військові облігації? Вона в кращому випадку сказала б, що знає таке словосполучення. Далі людина зазвичай не знає жодних деталей. На ділі ж це надзвичайно потужний державний інструмент, який був зрозумілий тільки фаховим людям, які на цьому знаються, і знають, що робити.

Наша задача була якраз вирішити цю проблему – дати людям можливість легко розібратися і купити державні облігації. По-перше, ми маємо велику кількість користувачів. По-друге, у нас є досвід.

Нам вдалося, тому що ми зробили це доступним – буквально кілька кліків і ви вже зробили покупку. Підтвердженням того й стали 210 тисяч проданих облігацій.

Тут також є важливий критерій динаміки – тобто є облігації короткострокові, а є довгострокові: 3 місяці, 12 місяців, півтора року й більше. Багато людей у перші хвилі придбали короткострокові облігації на 3 місяці, у них не дуже висока дохідність.

Як взагалі це працює: ти купуєш облігацію, держава тобі поверне гроші, але з відсотками. Це трохи легше, ніж донатити, тому що ти не завжди можеш цю суму віддати. А з облігаціями – ти ще й заробив!

Так от, після першої хвилі ми вже знаємо, коли закінчується термін дії облігації і починаються виплати, у цей день починають зростати покупки. Тобто люди, купивши короткострокові облігації, перевірили, як це працює, впевнилися в цьому інструменті і далі уже роблять наступні покупки.

Після 24 лютого "єПідтримка" суттєво змінилася, навіть перезапустилася. Вона стала актуальнішою та справді необхідною для багатьох людей. Скільки громадян України скористалися програмою "єПідтримка" та отримали виплати від держави під час війни?

Всього ми маємо 16,5 мільйона рахунків, які створювалися спеціально для отримання цих коштів. Що стосується заяв саме на єПідтримку, яка була під час війни, то це 4,7 мільйона заяв щонайменше по виплатах 6500 гривень.

Логіка подачі заявки на єПідтримку передбачає, що людина, яка не має права податися на цю допомогу, в принципі не має доступу до цієї функції. Той, хто відповідає критеріям згідно з реєстрами: вік, громадянство, працевлаштування й інші вимоги, – це підприємці і наймані працівники з певного переліку та територій. Це приблизно 6,5 мільйона людей. Тобто це надзвичайно потужні цифри.

Жахливі реалії війни спонукали до появи послуги "Пошкоджене майно". Скільки заявок на відновлення пошкодженого майна подали українці?

Всього було подано понад 307 тисяч заяв через портал та застосунок Дія. Люди мають можливість сповістити через Дію про пошкоджене або зруйноване майно. На цьому етапі в застосунку чи на порталі потрібно вказати адресу, нам потрібно пересвідчитися, що це вона із відповідних реєстрів. Також людина повинна вказати інформацію про те, що саме сталося з майном, чи підлягає воно відновленню і так далі.

Але інформація, яку вказує людина, це не вся інформація, яка необхідна, аби отримати компенсацію. Характери ушкодження майна можуть бути описані дуже суб’єктивно і незрозуміло, чи придатне житло до ремонту, чи ні. Також потрібна зовнішня оцінка. Умовно кажучи, може бути ситуація, коли будинок втратив стіну, але сама конструкція, сама геометрія в будинку не постраждала, і цю стіну можливо відновити. А буває так, що зруйновано цілий сусідній під’їзд, але загалом постраждала геометрія всього будинку і він може підлягати знесенню, хоча візуально здається, що у квартирі все в порядку. Тобто є багато особливостей.

Як взагалі працює ця послуга? Яка логіка усього процесу?

Люди подають заявки і залишають контактні дані, далі на місце виїжджають уже фахівці обласних адміністрацій чи місцевого самоврядування, які на місці проводять оцінку і приймають рішення. Найголовніше, що вони безпосередньо мають контакт з людьми, які подавали заявку через Дію. Уявіть собі, 5 мільйонів переселенців, ще мільйони людей перебувають за кордоном, житло зруйноване і, наприклад, приймається рішення, що будинок будуть зносити, а збудують новий. Але якщо немає контакту з власником, це надзвичайно складна історія.

Що ж стосується безпосередньо пошкодженого майна, то ми маємо понад 292 тисячі заяв через застосунок Дія, а це майже 800 тисяч мешканців, та 16,5 тисячі через портал Дія, тобто 37,7 тисячі мешканців. Тобто загалом це понад 837 тисяч мешканців. Це дійсно вражаючі цифри.

Через повномасштабне вторгнення певні послуги довелося відкласти, дещо скасувати. Які послуги досі не працюють в Дії і чи повернуть їх?

Переважна більшість сервісів, які ми презентували і над якими ми планували почати працювати, вже запущені.

З того, що досі не запущено, – це зміна місця проживання (колишня прописка).

Під час війни, на жаль, послуга не є доступною. Ми зараз працюємо над тим, щоб знайти певну форму і зробити послугу доступною хоча б для тих людей, які мають право змінювати місце проживання. А все інше поступово.

Це, мабуть, найголовніша така історія, тому що ця послуга революційна. Всі знають, що зміна прописки – це важлива штука. Це комплексна історія, яка передбачає нові інтеграції між державними системами. Ця послуга передбачає нові підходи до того, як її можна реалізувати.

Мільйони людей живуть не за місцем реєстрації, і я зараз не про переселенців. Ти переїжджаєш, орендуєш житло, власник тебе відмовляється там реєструвати. Через особливості законодавства власники боялися реєструвати орендарів. Це повинно передбачати, як доступність цієї послуги через Дію, так і відсутність будь-яких ризиків для власників нерухомості.

Звісно треба, щоб ще в голові багато речей змінилися. Але загалом уже, умовно кажучи, якщо я захочу переїхати до Львова і орендувати у вас житло, то ви не будете відчувати ризиків. Ви просто підтвердите мою поштову адресу у вас за адресою, і потім, коли я буду виїжджати, ми це все скасуємо.

А куди подівся єБайрактар? Чому його прибрали і чи буде щось схоже у застосунку?

Можливо, щось з'явиться. Ми зможемо трохи пізніше конкретно говорити на цю тему. А єБайрактар зник тому, що, по-перше, піковий момент, коли він був доречним, пройшов.

Чому ми його запускали? Тоді люди пишалися абсолютно кожним відео, як український безпілотник знищує російську техніку. Це могло відволікти людей, дітей, які з батьками перебували у сховищі. Відповідно, тоді це було актуально.

По-друге, це складні, дуже суворі політики операційних систем і маркетів. Власне все, що пов'язано зі знищенням техніки і війною, не повинно відсилати до реальних бойових дій чи до реальних людей. З одного боку наша правда в тому, що зараз є конкретна країна, яка на нас напала, і її техніка – це смерть. Але з іншого боку є суворі політики розміщення і ми мусіли балансувати між ними. Зрештою ми вирішили, що краще з часом повернутися з уже вирішеними питаннями, аніж продовжувати балансувати.

Росія веде війну з Україною на усіх фронтах, зокрема й цифровому. Як часто Дія піддавалася кібератакам у 2022 році?

Атаки тривали цілий рік і вони продовжують тривати. Насправді 24 лютого паралельно з фізичними атаками були також атаковані різноманітні державні ресурси. Навіть перед тим у січні була велика атака.

Відбувся великий натиск на різні державні системи, вони всі встояли: і приватний сектор, і державний, і банківський. Росія все це хотіла покласти і тут мова йде не лише про DDoS, але й про знищення цих даних. Уявімо, що ця країна отримує доступ до реєстру паспортів і видаляє його. Тобто видаляє реєстр всіх громадян – це катастрофа. Росія атакувала Україну регулярно і регулярно зростали рівні захисту різних систем.

Без цього питання точно не минає жодна розмова про Дію, але воно справді важливе – наскільки дані українців у Дії захищені?

Що стосується Дії, то тут нас у будь-якому випадку дуже сильно рятує те, що мобільний застосунок не зберігає дані. Людина авторизувалася, ми маємо підтвердження та зареєстрований девайс, людина з нього робить запити до інших реєстрів, щоб отримати свої документи і так далі. Система Дії не настільки вразлива і має набагато менше ризиків, оскільки дані документів перебувають безпосередньо в державних реєстрах, що мають дійсно хороші рівні захисту.

Але в будь-якому випадку ми багато працюємо над тим, щоб продовжувати бути безпечними. До війни у нас була програма BugBounty, коли безпекові фахівці з усього світу (крім росіян і представників Ірану) мали можливість отримати копію Дії без доступу до державних реєстрів і шукали, як її можна зламати, використати дані. Протягом пів року, скільки тривала програма, ніхто не знайшов, як можна викрасти дані.

Важливо зазначити, що у випадку Дії – найпершою має бути особиста безпека. Тобто пароль на смартфон, пароль від Дії – вони повинні бути надійними. Ніяких там 0000, 1111 або 1234, навіть якщо вам це складно запам'ятати. Ніяких паролів під чохлом чи ще чого-небудь такого. Тобто в будь-якому випадку щодо Дії і банківських застосунків все має бути надійно.

Цифровізація в Україні та розвиток Дії: як світ запозичує наші рішення

Мінцифра, що стосується цифрових документів та послуг в Дії, багато в чому стала першою у світі. У чому наш секрет? Адже світ постійно розвивається і такі кейси могли статися будь-де на планеті, але сталися саме у нас, в Україні.

Важливо, що стартова точка у нас всіх різна. Наприкінці 80-х, на початку 90-х років багато країн зробили певні кроки в напрямку цифровізації. Те, чого точно не відбувалося на території СРСР або України у ті роки. Відповідно, ми починали, мабуть, з нуля, коли інші вже пройшли певні етапи і зупинилися на цьому.

Далі усі вивчали досвід Естонії. Що стосується досвіду Естонії, зокрема Євросоюз запозичив те, що було надзвичайно важливим, але налаштування на якісь революційні кроки не було. А у нас співпало так, що ми мали робити вже серйозні кроки.

дія у 2022 році
Застосунок Дія у 2022 році / Інфографіка 24 каналу

Важливою також у будь-якому випадку є політична воля президента, тому що, нагадаю, держава в смартфоні – це взагалі пункт в програмі кандидата Володимира Зеленського. Коли Михайло Федоров очолив Мінцифру, став віцепрем'єром, його надзвичайна візія – це дуже потужна історія для того, щоб будувати, кидати виклики. Тому, по суті, ми багато в чому кидаємо виклики.

Зараз вже ми працюємо над тим, щоб з'явилась Дія для естонців і це, до речі, також важливий пункт в результатах цього року. Прямо зараз ідуть налаштування Дії, яка буде розгорнута в Естонії для громадян Естонії. Це надзвичайно важливий крок – країна, яка була номером один у сфері державної цифровізації, запозичила вже наше рішення.

Звісно, після того, як багато українських біженців поїхали за кордон і показали релевантність електронних рішень, електронних документів – запит у західних країн і не тільки значно зріс.

Читайте на сайті Оформити заявку на іпотеку під 3% тепер можна у застосунку Дія: як це зробити

Рік закінчується, він був важким для всіх. Які плани на 2023 рік? Які нові послуги з'являться у смартфонах українців?

Що стосується планів, то найбільший план у нас усіх спільний – це перемога.

Що стосується того, що ми чекаємо в наступному році, то:

  • Ми будемо працювати далі над соціальними послугами, тому що це велика сфера і сучасна система.
  • Ми продовжимо роботу і закінчимо перереєстрацію та розмитнення автомобіля. Ми дуже сподівалися завершити його цього року, але це доволі складний проєкт і ми переносимо його на наступний рік.
  • Так само на наступний рік переноситься питання електронних нотаріальних послуг.
  • Ну і звісно перезапуск реєстрації місця проживання.

А там будемо дивитися, які вимоги нам поставить час, які послуги будуть доречними. Також ми будемо продовжувати глобальні зміни та боротьбу з корупцією на державному рівні, на рівні державних систем, над якою ми працюємо зараз і весь час. Навіть під час війни.

Мстислав Банік, Дія
Команда Дії готує нові послуги для українців у 2023 році / Фото Мінцифри