А що ж можна, окрім мовчання? Питання досліджували журналісти проекту “Крим.Реалії”.
Кримінальні справи лише за те, що людина скаже слово “окупація” або “анексія”, вивішуватиме українські прапори чи скандуватиме “Слава Україні!”. Це все сьогоднішні реалії Криму.
Єдине місце, де в Криму ще майорить синьо-жовтий стяг – це будівля Меджлісу, яка належить голові благодійної організації фонд “Крим”.
Його голові вже намагаються інкримінувати екстремізм та розпалювання міжнаціональної ворожнечі, лише за те, що він відмовляється знімати синьо-жовтий стяг, а також за те, що у травні він був серед тих, хто зустрічав свого лідера Мустафу Джемілєва.
В ООН стурбовані ситуацію щодо дотримання прав та свобод громадян і очікують, що кримчан чекає нова хвиля вимушених переселенців.
Чи існує в Криму свобода слова
Сьогодні свобода слова та журналістська діяльність в Криму переживають не найкращі часи. Особливо проблеми мають ті, хто не визнає анексію Криму та є опозиційними до нової влади півострова.
Така доля вже двічі спіткала кримськотатарську газету Avdet. Її головного редактора Шевкета Кайбуллаєва запросили на бесіду в прес-службу управління ФСБ. Йому розповіли про скаргу від кримчанина, який звинуватив газету в публікації екстремістських матеріалів. До числа таких він відніс публікацію рішення Меджлісу про бойкотування виборів у держраду і місцеві органи влади.
Те, що робить кримська самооборона (наприклад заборона журналістам знімати чи навіть їх побиття), дивує навіть російських правозахисників, - розповіла директор ГО Інформаційний прес-центр Валентина Самар.
Цензура, переслідування, страх за своє життя – це все змушує багатьох кримських журналістів покидати територію півострова.