"Справа Мазепи": кандидати "на вихід" за тиск на бізнес

І тому за проявами свавілля і беззаконня силовиків, які вийшли у публічний простір, завжди слідують політичні кадрові рішення. У випадку із Bihus.Info такі рішення вже відбулися, у випадку Мазепи – можливі найближчим часом. В обох випадках заявлена Президентом позиція неприйнятності дій силовиків була абсолютно однозначною, зазначає 24 Канал.

Читайте також Справа Мазепи: чому саме ДБР її розслідує і чому просили саме 700 мільйонів застави

Кадрові наслідки за стеження за журналістами

Втім, про все по черзі. Нагадаємо хронологію скандалу навколо Bihus.Info, резонанс від якого навіть вийшов за межі України та виплеснувся на шпальти закордонних видань. 16 січня на одному з анонімних зливних сайтів було оприлюднено відео, на якому співробітники Bihus.Info нібито вживають наркотики під час "корпоративу" у заміському комплексі відпочинку. У той же день голова проєкту Денис Бігус заявив про незаконне стеження і прослуховування команди протягом кількох місяців. Замість вочевидь очікуваного організаторами зливу хейту та цькування журналістів, ситуація викликала хвилю обурення у суспільстві. Професійна спільнота Медіарух, яка об'єднує провідні українські ЗМІ, виступила із заявою про системний тиск на незалежних журналістів, закликавши владу вжити заходи для припинення свавілля.

17 січня президент Володимир Зеленський приділив ситуації окремий блок свого вечірнього звернення, заявивши, що тиск на журналістів є неприпустимим. Президент зазначив, що він запросив до себе голову СБУ та отримав подробиці від генпрокурора. СБУ розпочала розслідування за фактом стеження за журналістами, а наступного дня Офісі генпрокурора повідомили про відкриття кримінальної справи за фактом порушення недоторканності приватного життя.

31 січня 2024 року президент підписав указ про звільнення з посади керівника Департаменту захисту національної державності СБУ Романа Семенченка.

5 лютого Bihus.Info випустили нове розслідування, в якому навели докази того, що операцію зі стеження за журналістами, ймовірно, здійснював Департамент захисту національної державності (ДЗНД) СБУ. 6 лютого з окремою заявою виступив голова СБУ Василь Малюк, який назвав "неприпустимим" поширення відео стеження за журналістами, зазначивши, що дії окремих співробітників ДЗНД "викликають обурення", а їх результатом стали "кадрові наслідки" у вигляді подання на звільнення керівника ДЗНД, яке голова спецслужби подав, а президент підписав 31 січня. Водночас Малюк підкреслив, що "не можуть вчинки окремих співробітників перекреслювати всі ті позитивні результати, які має СБУ під час війни, і кидати тінь на кожного представника Служби". І з цими словами голови СБУ важко не погодитися. Якщо дії правоохоронців викликають обурення – мають наступати "кадрові наслідки".

Ба більше, СБУ повідомила, що співробітників Служби безпеки України, які стежили за редакцією Bihus.Info, перевели для виконання бойових завдань у Донецькій та Луганській областях.

Готував техногенну катастрофу чи відмовився платити на вимогу правоохоронного рекету?

Озвучений головою СБУ принцип екстраполюється на справу Ігоря Мазепи, раптова атака силовиків на якого стала крижаним душем для бізнесу і викликала у підприємницькому середовищі резонанс не менший, ніж ситуація з Bihus.Info у суспільстві загалом. Фактично обидва кейси є дзеркальними відображеннями одного вкрай небезпечного тренду: намагання силовиків присвоїти собі роль такого собі неформального модератора і куратора усіх важливих процесів – у суспільній сфері та бізнесі. Такого собі колективного товариша майора, якого не можна критикувати, з яким треба погоджувати все і якого треба "зацікавлювати". Недарма обидві ситуації відбувалися у часі паралельно і недарма, реагуючи на них, абсолютно різні, непов'язані між собою спостерігачі згадали часи пізнього Януковича зразка 2013 року.

Отже, згадаємо хронологію справи Мазепи.

18 січня працівники ДБР спільно з поліцейськими затримали Ігоря Мазепу на виїзді з України на кордоні із Польщею без постанови суду. Підставою стали підозри щодо бізнесмена у справі, що стосується нібито незаконного відчуження землі на Київщині. Того ж дня силовики затримали брата Ігоря Мазепи, Юрія, ще двох підприємців та влаштували обшуки в Concorde Capital, одній з провідних інвестиційних компаній в Україні, заснованій Мазепою.

19 січня пізно ввечері Печерський районний суд Києва ухвалив рішення взяти під варту бізнесмена з альтернативою застави у 350 мільйонів гривень (прокурор вимагав 700 мільйонів). На захист Мазепи стали відомі бізнесмени та провідні організації підприємців. Громадський рух "Маніфест 42" (група бізнесменів, що виступила проти тиску правоохоронців) навіть оголосив про намір провести попереджувальний страйк проти тиску силовиків на бізнес. Мазепу підтримали навіть конкуренти з Dragon Capital. Загальну думку бізнесу у своєму пості виразив Всеволод Кожемяко, засновник групи Агротрейд і військовий ЗСУ: "…просто відмовився платити на вимогу правоохоронного рекету… В будь-якому випадку нічого спільного з правосуддям або справедливістю".

Градус і масштаби реакцій бізнес-спільноти були зумовлені тим, що тисячі підприємців побачили себе на місці Мазепи. Сигнал був зрозумілий: мішенню може стати кожен, а привидом може виступити будь-яка взаємодія з державою – чи то будівництво котеджного містечка, чи то податковий спір, чи будь-що інше. Про відношення бізнесу до справи написав головред Forbes Ukraine Борис Давиденко: "Мазепа – наша "справа Ходорковського": якщо ми програємо цей раунд, буде великий переділ уже українського бізнесу", – каже підприємець із сотні найбагатших у приватній розмові.

Знов ніяк без втручання президента

22 січня директор ДБР Олексій Сухачов на брифінгу у Медіацентрі Україна-Укрінформ здійснив спробу загасити цю пожежу. Але зачитані з папірця звинувачення на адресу інвестиційного банкіра про те, що будівля ним котеджного містечка 10 років тому несе загрозу техногенної катастрофи і містить російський слід, стали лише додатковим пальним у вогнище незадоволення бізнес-спільноти. Присутні на тому ж брифінгу Генпрокурор і голова Нацполіції підтримки промові Сухачова не виказали, а Андрій Костін у рамках заходу висловився проти використання прокурорів як сторони у господарських конфліктах і висловився так: "Там, де ви намагаєтесь притягнути якесь кримінальне провадження, ми будемо вивчати це ретельно".

У ситуацію втрутився голова держави. 22 січня члени економічного блоку уряду та керівництво Верховної Ради провели закриту зустріч із підприємцями, напрацювання з якої були передані до РНБО. А 23 січня вже президент анонсував мораторій на "маски-шоу", створення Ради з підтримки підприємництва і зміни до закону про БЕБ для обмеження тиску на легальний бізнес.

Того ж 23 січня апеляційний суд зменшив суму застави до 21 мільйона й Ігор Мазепа вийшов із СІЗО.

Виглядає так, що голова держави взяв ситуацію із тиском на бізнес під особистий контроль. У своєму зверненні 5 лютого він знов повернувся до цієї теми, назвавши створення можливостей для підприємців топовим пріоритетом держави. Президент наголосив, що державі потрібні "прозорі, чисті, законні відносини між державними інституціями й бізнесом, і робота бізнесу в чистому, легальному полі – "в білу" й заради збереження та створення якнайбільшої кількості робочих місць".

Після скандалу з Мазепою бізнес отримав швидку реакцію влади. На рівні президента, Кабміна та РНБО було визнано факти протиправного тиску на бізнес і запропоновані кроки для унеможливлення такого тиску.

Для закриття скандальної історії поки що не вистачає тільки розслідування дій силовиків і, як сказав би Василь Малюк, "кадрових наслідків".

Очікуваним кроком наразі є наслідки для осіб, чиї безпосередні підлеглі в ДБР та в Офісі Генерального прокурора організували підозру та затримання Мазепи. Основними кандидатами "на вихід" наразі є голова ДБР, а також керівники Головного слідчого управління ДБР та Департаменту нагляду за додержанням законів органами ДБР Офісу генпрокурора.