Про це 16 серпня повідомила прес-секретарка Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Ольга Постолюк, пише "Інтерфакс".

Читайте також: Скандальна схема "Роттердам+": скільки втратили українці та чи можна було цьому запобігти

Кого підозрюють у справі "Роттердам+"

– екс-голову НКРЕКП Дмитра Вовка,
– екс-члена НКРЕКП Володимира Євдокімова,
– начальника управління енергоринку НКРЕКП Володимира Бутовського,
– заступника начальника управління енергоринку НКРЕКП Тараса Ревенка,
– радника директора "ДТЕК Східенерго" Бориса Лісового,
– генерального директора "ДТЕК Мережі" Івана Гелюха.

8 серпня Спеціалізована антикорупційна прокуратура і НАБУ повідомили про підозру (у "зловживанні службовим становищем, вчиненому за попередньою змовою групою осіб з метою одержання неправомірної вигоди для інших юридичних осіб усупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки") цим шістьом особам.

12 серпня, суд дозволив вийти під заставу у 1,92 мільйона гривень Тарасу Ревенку, 9 серпня – Володимиру Євдокімову (застава у 1,9 мільйона гривень). А за Бориса Лісового вже навіть внесено визначену судом заставу – 10 мільйонів гривень.

Що таке "Роттердам+"?Мовиться про запроваджену з 2016 року формулу формування ціни на вугілля. ЇЇ запровадили, бо майже всі шахти Донбасу з антрацитовим вугіллям (на якому і працюють більшість ТЕС України) опинилися на непідконтрольній Україні території. І щоб забезпечити енергетичну незалежність України від окупованих територій, вирішили купувати паливо на міжнародній біржі в Нідерландах. Відповідно, у формулі "Роттердам+" закладено вартість транспортування вугілля до і з нідерландських портів.

Злочин із "Роттердам+"

За даними слідства, певні люди із групи приватних теплогенеруючих компаній у 2015 році почали тиснути на керівництво НКРЕКП, аби воно включило до тарифу на електроенергію видатки, яких насправді не було: витрати на доставку вугілля в Україну з портів Європи.

У березні 2016 року НКРЕКП запровадила "Роттердам+", у якій ці видатки прописані. Як наслідок – зросла вартість всієї електроенергії на ринку, ще ж і надто – зросла вартість і товарів, виробництво яких з електрикою пов'язане.

Слідство вважає, що споживачам електроенергії протягом 2016 та 2017 років завдано збитків на 18,87 мільярда гривень, із яких 14,3 мільярда отримали приватні компанії, які й ініціювали запровадження формули "Роттердам+".

Усі новини про хід розслідування та фігурантів справи щодо "Роттердам+" – читайте у матеріалах 24 каналу.