8 серпня Лісовому заочно вручили підозру, бо той перебував за межами України. Однак видання "Слово і Діло" переконує, що радник гендиректора "ДТЕК Східенерго" приходив до НАБУ особисто, і саме там йому цю підозру вручили.
До теми: Чи можна притягнути до відповідальності Порошенка по справі "Роттердам+"?
У будь-якому випадку, за словами прокурора САП Віталія Пономаренка, 14 серпня суд ухвалив випустити Бориса Лісового під заставу у 10 мільйонів гривень без носіння електронного браслета. Прокурори вимагали утримання під вартою або дозволу вийти під заставу у 50 мільйонів гривень.
Раніше, 12 серпня, суд відпустив під заставу у 1,92 мільйона гривень заступника начальника управління енергоринку НКРЕКП Тараса Ревенка. А 9 серпня суд відправив за ґрати іншого підозрюваного (Володимира Євдокімова) з можливістю внесення застави в розмірі 1,9 мільйона гривень.
Загалом у справі "Роттердам+" підозрюють екс-голову НКРЕКП Дмитра Вовка, екс-члена Нацкомісії Володимира Євдокімова, начальника управління енергоринку НКРЕКП Володимира Бутовського і представників групи компаній ДТЕК Івана Гелюха та Бориса Лісового.
"Роттердам+" – що це? Це запроваджена з 2016 року методика формування ціни на вугілля, призначеного для виробництва електроенергії та ТЕС. Цю методику ввели, бо майже всі шахти Донбасу з антрацитовим вугіллям (на якому і працюють більшість ТЕС України) опинилися на непідконтрольній Україні території.
Щоб забезпечити енергетичну незалежність України від окупованих територій, вирішили купувати паливо на міжнародній біржі в Нідерландах. Туди доставляють вугілля з Африки та Америки. Проте щомісяця формула збирає надлишковий мільярд гривень. Так, реальна переплата за перші 2,5 роки дії формули "Роттердам+" склала майже 35 мільярдів гривень.
У чому суть злочину з "Роттердам+"?
Слідство виявило, що представники групи приватних теплогенеруючих компаній у 2015 році почали тиснути на керівництво НКРЕКП, аби воно включило до тарифу на електроенергію видатки, яких насправді не було. Мовиться про витрати на доставку вугілля в Україну з портів Європи.
У березні 2016 року НКРЕКП запровадила "Роттердам+", передбачивши неіснуючі видатки у формулі, за якою розрахувався тариф. Як наслідок, зросла вартість всієї електроенергії на ринку і товарів, виробництво яких з електрикою пов'язане.
Також слідство вважає, що споживачам електроенергії протягом 2016 та 2017 років завдано збитків на 18,87 мільярда гривень, із яких 14,3 мільярда отримали приватні компанії, які й ініціювали запровадження формули "Роттердам+".