Марсело Салас та Іван Саморано. У нинішнього покоління шанувальників футболу саме із цими іменами донедавна асоціювалася збірна Чилі.
Дует нападників, який зробив собі ім’я у європейських чемпіонатах, наприкінці дев’яностих перетворив аутсайдера навіть латино-американського футболу, на середняка світового.
популярні відео
Доказом цьому став чемпіонат світу 1998, де чилійці вперше за понад тридцять років подолали груповий етап.
Причин такого перевтілення безумовно дуже багато, однак одна з головних має ім’я та прізвище і виступає у туринському Ювентусі - Артуро Відаль. Після свого переходу із Байєра до Ювентуса у 2011. Воїн, як назвали Відаля ще на Батьківщині, щороку робить по гігантському кроку до звання найкращого центрального півзахисника у світі.
Він став справжнім уособленням поняття "бокс ту бокс" футболу. В одну мить чилієць відбирає м’яч біля свого карного майданчика, а вже у наступну у стилі справжнього хижака вривається у чужий штрафний і вражає ворота суперників. Артуро виводить партнерів на удар так само часто як Пірло, а сам б’є не рідше за Льоренте. Те що його персоною зацікавилися найбагатші клуби Європи не стало несподіванкою ні для кого.
У свої 27 Артуро Відаль устиг стати символом одного із найвідоміших клубів світу, та окрасою своєї нації. Завдяки йому чилійців на майбутньому Мундіалі сприйматимуть більш ніж серйозно, а сам Відаль безумовно доведе, що прізвисько Воїн він заробив не просто так.
Повʼязані теми:
Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter