Росія дедалі більше відчуває наслідки українських ударів по своїй тиловій інфраструктурі. Ураження паливних об'єктів у Московській області може створювати проблеми для роботи авіації, тоді як удари по ключових логістичних вузлах здатні ускладнити постачання російських військ.

Політтехнолог Тарас Загородній в інтерв'ю для 24 Каналу пояснив, чому ураження нафтобази "Володарська" має стратегічне значення для Московського регіону та як Україна може перетворити російські логістичні маршрути на зону постійних ударів. Також він розповів, чому США використовують тему можливого спалаху чуми в Росії у грі проти Китаю та що змушує Індію змінювати свою позицію щодо Москви.

Остання масована атака безпілотників на Московську область стала однією з найпотужніших за останні два роки. Особливої уваги заслуговує ураження лінійно-виробничо-диспетчерської станції "Володарська". Це не просто чергова нафтобаза, а ключовий елемент московської паливної системи, яка забезпечує авіаційним пальним столичні аеропорти. Ця інфраструктура була побудована ще за радянських часів і передбачає підземне перекачування пального, що значно спрощувало логістику для російської авіації.

Ураження такого об'єкта є прямим шляхом до зупинки ворожого авіаруху, адже без стабільного постачання пального функціонування аеропортів стає неможливим. Це дуже серйозний об'єкт, виведення з ладу якого завдає суттєвого удару по логістиці Московського регіону.

Важливо! У ніч на 6 жовтня 2026 року масована атака сотень безпілотників на Московську область призвела до серйозного ураження паливної інфраструктури. Внаслідок влучання спалахнула масштабна пожежа на нафтобазі "Володарська". Через загрозу та задимлення роботу головних летовищ Москви було повністю паралізовано, а влада заявила про роботу ППО та пошкодження житлових будинків.

Паралельно з ударами по столичному регіону, Росія змушена терміново готувати свої логістичні вузли та мости від Москви до Ростова до можливих атак балістикою. Ростов-на-Дону є величезним хабом, через який підтримується російська агресія проти України ще з 2014 року.

Атака на російську логістику / скриншот із відео

Якщо Силам оборони України вдасться організувати на цій стратегічно важливій дорозі таке ж "сафарі", як на сухопутному коридорі від Маріуполя до Криму, це означатиме фактичний параліч сполучення Москви з Кавказьким регіоном. Російське командування чудово усвідомлює, що вогневі можливості України постійно зростають, і величезна територія Росії перетворюється на суцільний полігон для відпрацювання ударів новим озброєнням по найбільш вразливих точках.

Окремим фронтом розгортається ситуація навколо ймовірного спалаху чуми в Іркутській області. Попри спроби російського керівництва приховати масштаби проблеми, ця тема вийшла на найвищий міжнародний рівень.

Заяви американських посадовців щодо біологічної загрози в Росії мають прихований геополітичний підтекст. Річ не у тому, що США бояться поширення інфекції на свою територію – їх від Росії відділяє океан. Це продумана інформаційна кампанія, спрямована на тиск проти Китаю.

Іркутська область розташована в безпосередній близькості до китайського кордону, який щодня перетинає значна кількість людей. Розганяючи паніку щодо неспроможності Москви контролювати небезпечні патогени, Вашингтон демонструє Сі Цзіньпіну, що Росія стає некерованою загрозою. Це важіль тиску, мета якого – змусити Пекін піти на співпрацю зі США для спільного взяття під контроль російського хаосу та обмеження її потенціалу.

На тлі внутрішніх проблем Росії та успішних українських ударів змінюється і поведінка країн, які раніше займали нейтральну або лояльну до Москви позицію. Наприклад, раптова миротворча ініціатива Індії та її готовність виступити посередником у переговорах продиктована виключно прагматичними інтересами.

Через війну ціни на продовольство, зокрема на зерно та олію, які Індія активно купує в України та Росії, підскочили на 20%. Це створює ризики внутрішніх бунтів, що є прямою загрозою для влади. Крім того, Нью-Делі відчуває серйозний тиск з боку США щодо купівлі російської нафти.

Тому їхня активність – це не турбота про Україну, а спроба врятувати власну економіку. Світ побудований на силі: коли Україна демонструє здатність завдавати болючих ударів і має підтримку у вигляді санкційного тиску партнерів, з нею починають рахуватися, а колишні союзники Росії шукають шляхи для мінімізації власних втрат.

Політтехнолог про труднощі Росії через війну: дивіться відео