Про це на своїй сторінці заявив консультант ринку телеком, ІТ та медіа Анатолій Фроленков, передає 24 Канал.

Дивіться також CEO Київстар коли 5G запрацює в Україні: пілотні проєкти вже запущено

Чому тарифи на зв'язок зростуть?

Експерт стверджує, що останні повідомлення про "десятикратне подорожчання звʼязку" не відповідають дійсності.

Ніяких тарифів по 3000 – 5000 гривень не очікується. Звичайно, ніколи не кажи ніколи, але точно не з причини славнозвісного закону,
– вказав він.

Анатолій Фроленков зауважив, телеком – це передусім інженерна інфраструктура, яка залежить від електрики, пального та обладнання. І є кілька об'єктивних підстав для перегляду цін, "арифметика сильніша за емоції".

Офіційна інфляція 11%: подорожчало все, особливо те, що хоч трохи блищить металом та заряджає. АКБ дорожчі, якісні АКБ – космос … Комутатори – дорожчі. Кабелі – дорожчі. Логістика – дорожча. Ремонт – дорожчий. Зв’язок дешевшим при цьому не стане, бо залізо дешевшати не вміє,
– розповів він.

Ціна електроенергії для бізнесу у вечірні пікові години зросла на 60%, коли мережа працює з максимальним навантаженням. До того ж робота обладнання під час відключень світла вимагає великих обсягів пального.

Експерт зауважив, що хоч пальне подорожчало "лише" на 10%, проте його споживання зросло у 5 – 10 разів. У листопаді, до прикладу, один з операторів збільшив споживання зі 100 000 до 700 000 літрів на місяць. Для розуміння: це залізничні цистерни, які щоденно спалюються для підтримки зв'язку.

Попри війну, оператори продовжують інвестувати мільярди у підтримку мережі. Наприклад, компанія "Київстар" інвестувала 3,2 мільярда гривень у програму енергостійкості від початку повномасштабного вторгення, закупивши понад 240 000 акумуляторів та 3500 генераторів.

Vodafone також інвестував 2 мільярди гривень у підвищення енергостійкості своєї мережі – за даними третього кварталу 2025 року. Водночас lifecell у квітні 2025-го повідомляв про інвестиції в обсязі 2 мільярдів.

У 2022 ми тримали мережу на волі, стресі та старих АКБ. У 2025 – на системних рішеннях: нові АКБ великої ємності, генератори на критичних вузлах у штатному режимі, подвоєні та потроєні резервні канали. Мережа може працювати годинами без світла. А це не безкоштовно,
– зауважив експерт.

Окремою статтею витрат залишається відновлення зруйнованої інфраструктури на прифронтових територіях і модернізація фіксованих мереж. Це прямі витрати, які не компенсуються, однак зв’язок там відновлюють не заради прибутку, а з огляду на потреби країни та людей, що тримають фронт.

Анатолій Фроленков порівняв, що навіть за умови зростання тарифів, зв'язок в Україні залишається значно доступнішим, ніж у Європі: аналогічні тарифи, які у нас коштують 150 – 250 гривень, там сягають 15 – 25 євро.

"Зв’язок не може бути дешевим "за умовчанням". Дешевий зв’язок у країні, яка воює, – це міф. Стійкий зв’язок – це вибір. А вибір коштує грошей", – підсумував експерт.