Розповіді містять детальні правдиві описи злочинів від першої особи. Більшу частину фактів можна перевірити за відкритими джерелами. Деякі сторінки набрали десятки тисяч підписників, а кількість переглядів кожного відео дорівнює мільйонам.
Дивіться також Як це працює: Instagram частково розсекретив свій алгоритм рекомендацій
Що відомо
"Бабуся зачинила мене в духовці при температурі 230 градусів, коли мені був лише 21 місяць", – так починається одне з опублікованих відео, в якому розповідають історію Роді Марі Флойд. Вона жила з матір'ю та бабусею в Міссісіпі, США. Голос, який теж, імовірно, згенерував ШІ разом із зовнішністю самої дитини, каже, що дівчинка в той момент плакала через голод, що й "спонукало бабусю посадити її в піч". Ролик завершується проханням підписатися на сторінку, щоб "більше людей знали мою справжню історію".
Автори цього діпфейка внесли деякі зміни:
- По-перше, вони дещо змінили ім'я дитини – насправді її звали не Роді Марі, а Роялті Марі.
- Дівчинку знайшли зарізаною та спаленою в печі її бабусі у 2018 році.
- Роялті було 20 місяців, коли вона померла, а не 21.
- На відміну від дитини з відео в TikTok, вона була темношкірою, а не білою.
Попри ці неточності, розказані історії все одно лишаються впізнаваними й завдають болю родичам жертв – вони кажуть, що не давали згоди на використання матеріалів. Але вона, схоже, й не потрібна в таких випадках.
Жорстокий True-Crime
Жанр True-Crime став дуже популярним в останні роки. Можна знайти сотні документальних фільмів, подкастів, відеоблогів та текстових дописів із розповідями про реальні злочини. Деякі автори проводять власні розслідування, часом навіть більш успішні, ніж офіційні. Гострі теми з численними таємницями та детективними лініями привертають увагу мільйонів людей по всьому світу.
Багато акаунтів, які працюють у цьому жанрі, мають застереження про те, що у відео не використовуються реальні фотографії та відео жертв, щоб "поважати сім'ю". TikTok віднедавна забороняє діпфейки приватних та публічних осіб – цю політику запровадили в березні 2023 року. Тож використання ШІ для генерування відеоряду з неіснуючим обличчям дитини фактично рятує від блокування. А використання публічної інформації, яка й без того багаторазово з'явилась у ЗМІ, тим більше в зміненому вигляді, також не є приводом для юридичних претензій.
Таким чином уся ця ситуація постає своєрідним етичним питанням: якими є наслідки того, що аудиторія споживає реальні історії жахливих нападів і вбивств як чисту розвагу, та як поява "диванних сищиків", одержимих справжніми злочинами, потенційно може повторно травмувати близьких жертв.