Крок до диктатури

Під час нещодавньої зустрічі Макрона з сотнями французьких мерів, громади яких постраждали від заворушень, президент припустив, що в майбутньому уряд може обмежити доступ до соціальних мереж як засіб придушення протестів. Логіка полягає в тому, що оскільки молодь стоїть за більшістю нещодавніх заворушень (ЗМІ повідомляють, що на погромах магазинів та автівок бачать здебільшого дітей та підлітків), а соціальні мережі є осередком радикалізації та політичної організації, перекриття доступу до платформ може допомогти придушити інакомислення.

Дивіться також Протести у Франції: збитки бізнесів перетнули важливу психологічну позначку

Ми повинні подумати про те, як молодь використовує соціальні мережі, в сім'ї, в школі, які повинні бути заборони... і коли ситуація виходить з-під контролю, нам, можливо, доведеться регулювати їх або відключити. Перш за все, ми не повинні робити цього зопалу, і я радий, що нам не довелося цього робити. Але я думаю, що це справжня дискусія, яку ми повинні провести,
– сказав Макрон під час зустрічі.

Журналісти натомість кажуть, що цей план не схожий на те, що міг би запропонувати західний лідер, а більше нагадує задуми автократа з країни третього світу. Критики негайно засудили Макрона за його коментарі, звинувативши його в тому, що він підтримує авторитарну тактику в своєму прагненні до соціального порядку. Згодом уряд відреагував на цю реакцію, заявивши, що французький лідер говорив не про "загальне відключення" інтернету, а лише про "випадкове і тимчасове" відключення доступу до соціальних мереж.

Досі до такої тактики вдавалися лише відомі автократії та країни третього світу – Китай, Росія, Іран, Індія, Кенія, Куба та інші. Ці дії піддавалися значній критиці з боку захисників громадянських свобод.

Нинішні заворушення називають найбільшим викликом для Макрона за час його правління. ЗМІ зазначають, що невдоволення його урядом наростало протягом певного часу й було помітним, наприклад, під час рішення президента реформувати пенсійну систему країни на початку цього року. Це також викликало масові протести, але Макрону все ж вдалося проштовхнути свою реформу в квітні. Цього разу хаос на вулицях викликала смерть 17-річного підлітка алжирського і марокканського походження Нахеля Мерзука. За даними поліції, хлопець не зупинив автомобіль на вимогу і міг збити їх або інших людей. Друзі Мерзука, які перебували в машині, коли його застрелили, стверджують, що підлітка били прикладом пістолета, що змусило його зняти ногу з педалі гальма. Поліцію звинувачують у закоренілому й систематичному расизмі, що, до речі, відбувається, у Франції далеко не вперше.