Угода була підписана на тлі новин про те, що США можуть згорнути власні амбіції щодо створення місячної орбітальної бази. NASA представило проєкт бюджету на 2026 рік, у якому скасування місії Gateway фігурує як один із можливих кроків, повідомляє 24 Канал з посиланням на LiveScience.

Дивіться також Трамп згортає плани NASA щодо Місяця, хоча майбутній директор агентства обіцяв, що цього не буде

Електростанція на Місяці

Торік росіяни похвалилися проєктом Міжнародної місячної дослідницької станції (ILRS), яку вони хочуть будувати разом із Китаєм. Точні технічні деталі реалізації поки що лишаються невідомими, однак генеральний директор "Роскосмосу" Юрій Борисов казав, що необхідні технології нібито вже майже готові. Тоді ж було оголошено про будівництво місячного реактора, але деталей також ніхто не надав. Відомо лише, що робота, найімовірніше, буде проводитися без участі людей, тобто автономно.

Згідно з офіційною заявою від 8 травня, Міжнародна місячна дослідницька станція (ILRS) стане платформою для проведення фундаментальних досліджень у космосі та випробування технологій тривалих безпілотних місій. Проєкт передбачає перспективу постійної присутності людини на Місяці.

Станцію планують звести поблизу південного полюса Місяця, і вона вже об'єднала 17 країн, зокрема Єгипет, Пакистан, Венесуелу, Таїланд та Південну Африку. Ключовою віхою стане китайська місія "Чан'е-8", запланована на 2028 рік, яка має стати першою висадкою китайських астронавтів на Місяць.

У 2021 році Китай і Росія презентували дорожню карту ILRS, за якою з 2030 по 2035 рік передбачено п’ять запусків надважких ракет для доставки компонентів автоматизованої бази. Після розгортання основної інфраструктури Китай планує розширити станцію – включити орбітальний модуль, два наземних вузли на екваторі та на зворотному боці Місяця.

Як повідомив головний конструктор китайської програми з глибокого дослідження Місяця Ву Яньхуа на пресконференції у 2024 році, остаточне завершення повної системи заплановано на 2050 рік. Вона працюватиме на комбінації сонячної, ядерної та радіоізотопної енергії.

Наразі невідомо, якою саме буде технологія реактора, як вона поєднуватиметься з іншими енергетичними системами і як це все реалізують. Нещодавно Китай запустив перший торієвий реактор, від якого США відмовились – він має потужність два мегавати та вважається безпечнішим, тому цілком може бути обраний для розміщення на Місяці.

Проєкт станції також передбачає створення мережі зв’язку між Місяцем і Землею, швидкісної системи обміну даними на самій поверхні супутника, а також цілу низку апаратів – від безпілотників до герметичних та відкритих місяцеходів.

Ініціатива Китаю розвивається на тлі зростання його космічних амбіцій. Країна вже давно здійснила свою першу посадку на Місяць у межах місії "Чан'е-3", після чого неодноразово доставляла туди апарати, збирала зразки та створювала карти поверхні. Що ж до Росії, то існують сумніви щодо її здатності брати участь у таких масштабних і дорогих проєктах. Наразі невідомо, якою буде роль росіян у цьому задумі. Можна припустити, що Росія надасть свої ракети для запуску деталей, але зараз у Китаю з цим проблем немає. У росіян же натомість є проблеми з грошима та наукою.

Американська відповідь на китайсько-російський проєкт – програма "Артеміда" – наразі стикається з численними затримками. Запуск місії "Артеміда III", яка повинна повернути астронавтів NASA на Місяць вперше з 1970-х років, очікується не раніше 2027 року. Тим часом майбутнє місячної орбітальної станції Gateway опинилося під загрозою – адміністрація Трампа у своїй бюджетній пропозиції на 2026 рік передбачила скасування цієї місії, попри суттєвий прогрес у розробці її модулів.