Група вчених з Університету Гонконгу провела власне наукове дослідження. Дослідники, як вони говорять, виявили, що увесь цей час марсохід досліджував та аналізував не озерні осадові утворення, а поверхові. З цього слідує, що в кратері Ґейл могло ніколи не існувати озера, а деякі результати досліджень Curiosity потрібно переосмислити.
Цікаво ТОП-7 українських YouTube-каналів про технології: цікаво та корисно
Зліва – "стандартна" модель кратеру Ґейл в минулому з озером; справа – модель "маленьких озер" / Фото Phys.org
Детальніше про дослідження вчених з Гонконгу
Група науковців стверджує, що осадові породи в кратері Ґейл дійсно існують. Та утворилися вони не в наслідок перебування там в далекому минулому озера, а через опади та впливу вітру.
Дослідники використовували хімічні заміри, зроблені марсоходом та вимірювання дифракцій рентгенівських променів. Також науковці ретельно переглянули зображення гірських порід на Марсі, щоб виявити, як тенденції складу гірських порід пов'язані з геологічними процесами.
Читайте за темою Curiosity знайшов у кратері Гейла на Марсі незвичайну арку: фото
Ретельно проаналізувавши наявну інформацію, вчені прийшли до висновку, що ніякого великого озера всередині кратера не існувало. Проте мали місце бути маленькі водойми, які, ймовірно, утворювалися внаслідок випадання дощу.
Якщо результати дослідження підтвердяться, то це дозволить науковцям краще зрозуміти тенденції накопичення та втрати води на Марсі.
Окрім того, досі достеменно невідомо, як саме зникла марсіанська атмосфера. Дослідження вчених з Університету Гонконгу показує, як поступово зникало залізо через вітрову ерозію. Це свідчить, на думку науковців, про те, як стародавній Марс втрачав свою атмосферу.