Геологи з Технічного університету Вірджинії, можливо, з’ясували, чому Церера — найбільше небесне тіло в поясі астероїдів Сонячної системи — показала "несподівану геологічну активність". Висновки вчених описані в статті, опублікованій в журналі AGU Advances.
Цікаво Вчені фіксують пришвидшення обертання Землі, але не можуть його пояснити
Жива чи мертва Церера
Цереру відкрили ще у 1801 році, однак поглянути на неї зблизька люди змогли тільки у 2015 році. На превеликий подив, на карликовій планеті виявили цікаві геологічні особливості, такі як плато, родовища корисних копалин і тріщини на поверхні — усі ознаки того, що Церера колись підтримувала сейсмічну активність і навіть океан.
Однак тут і виникає проблема. Формуючись, великі планети спочатку є гарячими, викликаючи геологічну активність, а з часом охолоджуються. Проте Церера ніколи не була достатньо великою, щоб бути справжньою планетою, і тому не могла генерувати тепло під час формування. Щоб на її поверхні сьогодні існували всі ці ознаки активності, потрібно було би генерувати тепло в якийсь момент своєї історії, тоді як вчені вважають, що такі малі планетарні тіла на це не здатні. Виникає логічне питання: як так сталося?
Комп'ютерне моделювання, проведене для цього конкретного випадку, показує, що карликовій планеті не обов’язково було нагріватися, щоб виробляти тепло. Згідно з новою теорією, вона містить у собі радіоактивні елементи уран і торій, які нагрілися через внутрішній радіоактивний розпад, перетворивши її з холодного каменю на гарячий. Потім процес, імовірно, знову повторився, кілька разів нагріваючи та охолоджуючи Цереру, що є характерним для великих планет.
У цій статті ми показали, що самого радіогенного нагріву достатньо для створення цікавої геології,
— каже Скотт Кінг, професор геологічних наук з Технічного університету Вірджинії.
Імовірно, ця теорія допоможе розкрити таємницю формування й інших карликових планет та навіть деяких супутників.