Що розповів аналіз метеорів про долю втраченого астероїда?

Дослідник NASA Патрік Шобер провів масштабне вивчення даних з камер спостереження за нічним небом, охопивши понад 235 271 метеор і болід. Ця величезна база даних була зібрана чотирма основними відеомережами: Global Meteor Network (GMN), Cameras for All-sky Meteor Surveillance (CAMS), SonotaCo та європейською базою EDMOND. Метою роботи було виявлення ознак активності астероїдів у навколоземному просторі, яка могла виникнути через їхнє руйнування або зіткнення, пише IFLScience.

Дивіться також Учені пропонують абсолютно новий спосіб захисту Землі від астероїдів

У результаті аналізу вченим вдалося підтвердити існування нового метеорного потоку в районі сузір'я Діви. Цей потік, який отримав тимчасову попередню назву M2026-A1, складається з 282 виявлених метеорів. Більшість із них – 243 об'єкти – зафіксувала мережа GMN, а решту додали інші спостережні системи.

Інша природа

Хоча більшість відомих метеорних дощів, як-от знамениті Персеїди, породжені хвостами комет і випаровуванням льоду, цей випадок має іншу природу. Особливість нового потоку полягає в тому, що він походить від кам'янистого тіла, яке підійшло занадто близько до Сонця.

Розрахунки орбіти показують, що перигелій (найближча до Сонця точка) цього потоку становить лише 0,22 астрономічної одиниці – це приблизно 33 мільйони кілометрів, як зазначено в дослідженні, що з'явилося в The Astrophysical Journal.

Цей ролик показує траєкторію, по якій розпорошені уламки: дивіться відео

На такій малій відстані об'єкт піддавався екстремальному нагріванню, що призвело до термічної втоми, розтріскування поверхні та виділення газів через розпад мінералів. Сонце фактично зруйнувало астероїд, перетворивши його на "кам'яну комету", подібну до відомого астероїда Фаетон.

Хто винуватець

Патрік Шобер порівнює початковий викид уламків із краплею барвника, що потрапляє у рухомий потік води. Спочатку частки рухаються щільною групою, але гравітаційний вплив планет, діючи подібно до вирів у річці, поступово розтягує та розсіює цей потік, поки він не змішується з загальним космічним пилом нашої системи. Саме тому виявлення таких структур дозволяє зазирнути в минуле і зрозуміти, коли саме стався розпад батьківського тіла.

Батьківське тіло потоку M2026-A1 досі лишається таємницею. Науковці припускають, що це міг бути невеликий астероїд, який повністю розсипався або став занадто тьмяним для виявлення з Землі.

Великі надії покладаються на майбутню місію NASA NEO Surveyor, запуск якої заплановано на період після вересня 2027 року. Цей інфрачервоний телескоп буде шукати об'єкти поблизу Сонця, що дозволить нарешті знайти "батька" нового метеорного потоку або його вцілілі рештки.