NASA каже, що органічні речовини Марса важко пояснити без наявності життя на планеті в минулому

Олександр Гайдамашко

Основні тези

У марсіанських осадових породах виявлено органічні сполуки, які важко пояснити лише геологічними процесами без припущення про можливе біологічне походження в минулому.
Моделювання показало, що первісна концентрація органічних сполук могла бути значно вищою за сучасні вимірювання, що ставить під сумнів лише абіотичні джерела їхнього походження.

Органічні молекули на Марсі можуть мати біологічне пояснення

Давні породи Марса зберегли органіку, яку важко пояснити без біології / Depositphotos

У марсіанських осадових породах виявили органічні сполуки, чия первісна концентрація могла бути значно вищою, ніж фіксують сучасні прилади. Нове моделювання показує, що пояснити їх виключно геологічними процесами дуже важко, хоча про неспростовні докази минулого життя поки що не йдеться.

Що саме знайшли на Марсі?

У 2025 році науковці повідомили про виявлення довголанцюгових органічних молекул – алканів – у давніх мулистих породах Марса. Йдеться про зразки з формації Камберленд, які раніше досліджував марсохід. Зафіксована концентрація становила приблизно 30 – 50 частин на мільярд, що саме по собі не виглядає вражаючим показником, пише ScienceAlert.

Дивіться також Ілон Маск міняє плани: SpaceX відмовляється від Марса і обирає інший пріоритет

Втім, команда науковців із Центру космічних польотів імені Ґоддарда NASA спробувала підійти до проблеми з іншого боку. Дослідники поставили два ключові запитання:

Якою могла бути початкова кількість цих молекул у породі до тривалого впливу радіації?
Чи здатні абіотичні процеси (без участі живих організмів) пояснити таку кількість?

За оцінками авторів, мулисті породи перебували на поверхні Марса близько 80 мільйонів років, піддаючись інтенсивному космічному випромінюванню. Відомо, що іонізуюча радіація поступово руйнує органічні сполуки.

Спираючись на лабораторні експерименти з радіолізу, команда змоделювала швидкість розпаду можливих попередників алканів. Результат виявився суттєвим: початкова концентрація могла становити від 120 до 7 700 частин на мільйон. Це вже зовсім інший масштаб.

Далі вчені оцінили потенційні небіологічні джерела органіки: міжпланетний пил, метеорити, випадіння органічного аерозолю з атмосфери, гідротермальні процеси та реакції типу серпентинізації. Але навіть у сукупності ці механізми не дали рівня, який відповідав би змодельованій первісній концентрації.

Якою може бути відповідь на загадку?

Автори підкреслюють: йдеться не про доказ існування життя. Їхня модель залежить від недоведених припущень щодо того, як саме радіація впливає на органічні молекули в умовах Марса. Можливо, існують невідомі абіотичні механізми синтезу алканів або ж реальні темпи руйнування сполук відрізняються від лабораторних оцінок.

Особливу увагу привертає той факт, що знайдені алкани можуть бути фрагментами довголанцюгових жирних кислот. На Землі такі сполуки здебільшого, хоча й не виключно, пов’язані з біологічною активністю. Саме це робить знахідку інтригуючою з точки зору астробіології.

Марс давно відомий як планета, де присутні різні типи органічних молекул. Тепер ключове питання полягає не лише в їхній наявності, а в контексті – чи свідчать вони про придатність до життя в минулому, чи лише про складну геохімію без участі біології.

Результати дослідження опубліковані в журналі Astrobiology. Робота не дає остаточних відповідей, але суттєво звужує коло пояснень і піднімає планку для майбутніх місій та аналізів зразків.