Що нового вдалося дізнатися про океан Енцелада?
Ще у 2005 році місія Cassini надала перші докази того, що крижана поверхня Енцелада приховує глобальний океан. З тріщин біля південного полюса супутника вириваються потужні струмені води, які викидають у космос крижані частинки. Деякі з них знову падають на поверхню, тоді як інші підживлюють одне з кілець навколо Сатурна, пише 24 Канал з посиланням на Phys.org.
Дивіться також Чи були на Марсі океани: ось що про це кажуть геологічні дані
Раніше вчені вже знаходили в цих крижаних частинках різноманітні органічні молекули, включно з попередниками амінокислот. Проте залишалося питання: ці сполуки утворилися в океані Енцелада чи з'явилися внаслідок тривалого впливу космічної радіації на крижані зерна в кільці, вік яких може сягати сотень років? Щоб отримати відповідь, дослідники вирішили проаналізувати зразки, зібрані безпосередньо зі шлейфів.
На щастя, необхідні дані вже існували. Ще у 2008 році Cassini пролетів крізь крижаний спрей на швидкості близько 18 кілометрів за секунду. Аналізатор космічного пилу (CDA) зафіксував частинки, викинуті з надр супутника. Це були не тільки найсвіжіші крижані зерна, які "Кассіні" коли-небудь виявляв, але й найшвидші. Швидкість мала значення. Крижані зерна містять не тільки замерзлу воду, але й інші молекули, включаючи органічні. При нижчих швидкостях удару лід розбивається, і сигнал від скупчень молекул води може приховати сигнал від певних органічних молекул. Але коли крижані зерна швидко вдаряються об CDA, молекули води не скупчуються, і ми маємо можливість побачити ці раніше приховані сигнали.
Перший аналіз цих даних, який тривав роками, підтвердив, що органічні молекули, раніше виявлені в кільці Сатурна, дійсно походять з океану Енцелада. Тепер же команда вчених на чолі з Нозаїром Хаваджею виявила абсолютно нові сполуки, яких раніше не бачили. Серед них були аліфатичні сполуки, складні ефіри, етери, а також, імовірно, сполуки, що містять азот та кисень. На Землі подібні молекули беруть участь у ланцюжках хімічних реакцій, які ведуть до утворення складних сполук, необхідних для життя. Команда авторів опублікувала свої висновки на сторінках Nature Astronomy.
Що це нам дає?
Це відкриття значно підвищує ймовірність того, що Енцелад є придатним для життя. Воно також надає цінні дані для планування майбутньої місії Європейського космічного агентства (ESA), яка передбачає не лише проліт крізь гейзери, а й посадку на поверхню супутника для збору зразків.
Енцелад відповідає всім відомим критеріям для існування життя: наявність рідкої води, джерела енергії та необхідних хімічних елементів. Як зазначають дослідники, навіть якщо життя на Енцеладі не знайдуть, це буде величезним відкриттям, яке поставить серйозні питання про те, чому воно не зародилося в настільки сприятливих умовах.