Астронавти Європейського космічного агентства (ESA) нечисленні й літають на МКС на кораблях Росії або США. В ESA все частіше лунають думки про запровадження власної пілотованої програми й розробку та побудову європейського пілотованого космічного корабля. Усе через швидке відновлення польотів на Місяць, комерціалізацію низької навколоземної орбіти та загальну активізацію космічних експансійних думок у світі.
Цікаве на сайті Європа звужує коло претендентів в астронавти ESA
Астронавти Європейського космічного агентства регулярно відвідують МКС / Фото ESA
Пасажир чи пілот
25 – 26 січня 2022 року у Брюсселі, Бельгія, відбувся 14-й Європейський космічний конгрес. Генеральний директор ESA австрієць Йозеф Ашбахер виступив на ньому та сказав досить цікаві речі:
Ми будемо на Місяці, і ми віримо, що там житимемо. Ми використовуватимемо Місяць як економічну зону. Це новий рубіж. Велике питання в тому, чи хочемо ми, як європейці, бути частиною цього, чи хочемо спостерігати, як інші вирушають на Місяць?
– сказав Йозеф Ашбахер.
Також керівник Європейського космічного агентства поставив риторичне питання: "що було б, якби Христофор Колумб не отримав корабля для експедиції, адже на це недостатньо коштів?". Така риторика Ашбахера, який також є астрономом, яскраво свідчить про наміри Європи нарешті зайнятися власною пілотованою програмою, щоб не залежати в польотах на орбіту й далі від США чи Росії.
Компанія ArianeGroup забезпечує ESA ракетою-носієм "Аріан 5", готує до запуску "Аріан 6" та розробляє багаторазовий носій "Феміда". ArianeGroup – це європейський "космічний монополіст" й ця компанія заявляє, що також готова розробити та збудувати "двоступеневий багаторазовий носій, здатний перевозити астронавтів". Ймовірно, мова тут йде якраз про "Феміду", яка має полетіти у 2025 році.
Як бачимо, Європа прагне досліджувати космос й не бути залежною від когось, наприклад, під час польотів до Місяця. Там прагнуть бути пілотами, а не лише пасажирами. Ситуація ускладнюється й тим, що на ринок прийшли приватні перевізники, поки він один – SpaceX. А це означає, що партнери з Європи більше не мають повного доступу до всієї інформації. Європейські астронавти відмітили, що з початком "ери приватних компаній у космосі" вони дійсно перетворилися з партнерів на пасажирів.
Астронавт ESA француз Тома Песке на борту МКС / Фото NASA Johnson
Бажання та реальність
Але реальність говорить, що за пілотовану програму потрібно платити. І це досить великі кошти. Щоб зрозуміти, чому у США є пілотована програма, а у Європи досі немає, потрібно поглянути на бюджет:
- На 2022 рік NASA отримає близько 25 мільярдів доларів.
- Бюджет ESA на 2022 рік складає 7,15 мільярда євро – це приблизно 8 мільярдів 87 мільйонів доларів.
Очевидно, що можливості у США та Європейського космічного агентства сильно різняться. У Європі після 1992 року не намагалися побудувати свій корабель. Але цілком ймовірно, що Генеральний директор ESA Йозеф Ашбахер зможе "продавити" поправки у бюджет, щоб дістати кошти на пілотовану космічну програму. Це цілком реально, якщо зважати, що зовсім нещодавно Європа почала проєкт інвестицій у приватний космічний сектор континенту, щоб конкурувати із США.
Звісно, поки невідомо, чи бажання корпусу астронавтів ESA та Генерального директора цієї організації достатньо, щоб запустити досить масштабний та доволі дорогий проєкт. Однозначно європейський космічний корабель пришвидшив би космічну експансію людства. Це виглядає важливим й тому, що Україна прагне потрапити до "космічного клубу" – ESA, а це значить, що українці матимуть змогу відправитися в космос.