Яку небезпеку ховає радянська субмарина?
Історія підводного човна К-278 "Комсомолець" розпочалася 7 квітня 1989 року, коли на борту судна, що перебувало в акваторії Норвезького моря, спалахнула пожежа. Попри зусилля екіпажу, субмарина пішла на дно, забравши життя 42 моряків. Разом із корпусом на глибину 1680 метрів занурилися ядерний реактор та дві торпеди з ядерними боєголовками. Протягом десятиліть фахівці з радіоекології вели спостереження за місцем аварії, проте лише нещодавня експедиція за допомогою дистанційно керованого апарата "Ægir 6000" дозволила отримати детальні дані про поточний стан об'єкта, пише ScienceAlert.
Дивіться також У зруйнований реактор Фукусіми вперше запустили дрон: кадри розкривають масштаби катастрофи
Найбільш тривожним відкриттям стали видимі хмари викидів, що періодично вириваються з вентиляційної труби та металевої решітки в районі реакторного відсіку. Аналіз проб води, взятих безпосередньо з цих шлейфів, показав приголомшливі результати.
Рівень радіоактивного стронцію-90 виявився у 400 000 разів вищим за норму, а концентрація цезію-137 перевищила типові показники для Норвезького моря у 800 000 разів. Такі високі значення, а також специфічне співвідношення ізотопів урану та плутонію, чітко вказують на те, що ядерне паливо всередині реактора піддається активній корозії.
Шлейф радіоактивних викидів / Фото Justin P. Gwynn та інші автори дослідження
Попри ці цифри, загальна екологічна ситуація навколо субмарини залишається відносно стабільною, йдеться в дослідженні, опублікованому в журналі PNAS. Дослідники зауважили, що радіоактивні ізотопи дуже швидко розсіюються в навколишній морській воді. Уже на відстані кількох метрів від корпусу концентрація радіації різко падає, що пояснює, чому попередні щорічні моніторинги з поверхні моря не фіксували значних відхилень від норми.
Фахівці також перевірили стан ядерних торпед. Виявилося, що захисні заходи, вжиті ще у 1994 році для герметизації торпедного відсіку, досі залишаються ефективними, витоків збройового плутонію в довкілля не виявлено.
Субмарина на дні Норвезького моря / Фото Justin P. Gwynn та інші автори дослідження
Субмарина на дні Норвезького моря / Фото Justin P. Gwynn та інші автори дослідження
Дослідження місцевої фауни, зокрема губок, коралів та анемон, що оселилися прямо на уламках "Комсомольця", показали лише незначне підвищення рівня радіоактивного цезію. Жодних видимих деформацій чи ознак масової загибелі організмів зафіксовано не було.
Проте науковці попереджають, що конструкція субмарини з часом неминуче втрачатиме свою цілісність під дією солоної води та високого тиску. Це робить "Комсомолець" унікальним, хоч і небезпечним об'єктом для вивчення того, як поводяться затонулі ядерні реактори в умовах Арктики.
Подальший моніторинг є критично важливим, оскільки процеси всередині реактора можуть прискоритися, створюючи нові виклики для радіаційної безпеки регіону.
Субмарина на дні Норвезького моря / Фото Justin P. Gwynn та інші автори дослідження
Субмарина на дні Норвезького моря / Фото Justin P. Gwynn та інші автори дослідження
