Дезінформація як послуга: ринок фейків стрімко росте, зокрема й в Україні

Різноманітні неправдиві новини від ботів, "фабрик тролів" та й навіть цілком пристойних новинних агентств останніми роками стали буденністю. Але служба безпеки Facebook виявила, що ситуація стає стільки гіршою: у сфері дезінформації в інтернеті сформувався справжній ринок, який щоразу зростає.

Цікаво Безпілотне таксі Waymo застрягло на дорозі, а потім втікало від техпідтримки

Ринок дезінформації та місце України на ньому

Нещодавно Facebook відзвітував про те, що соціальна мережа розкрила і припинила діяльність чергової порції фейкових сторінок, об'єднаних у мережу. Якщо точніше, компанія називає це "координованою недостовірною поведінкою" (Coordinated Inauthentic Behavior, CIB).

У квітні виявили й усунули дев'ять таких CIB-мереж. Вони нараховували:

• понад півтори тисячі облікових записів в основній соцмережі,
• 141 обліковий запис в Instagram,
• 724 публічні сторінки,
• 63 спільноти.

Як пише видання CyberScoop, після того, як глава Служби кібербезпеки компанії Натаніель Гляйхер оприлюднив звіт у пресі, експерти з новою силою підняли старе питання: що з цим робити?

Гляйхер також повідомив, що CIB-мережі стали меншими, але їх кількість зростає. У квітні активність таких угруповань, наприклад, була сконцентрована на інформаційному полі шести країн:

• Палестини,
• Азербайджану,
• Центральноафриканської Республіки (ЦАР),
• Мексики,
• Перу,
• України.

В останніх трьох працювали одразу по дві мережі розповсюдження дезінформації. У більшості випадків внутрішнє розслідування Facebook показало замовників кампаній. Серед них були, наприклад, кандидати на виборах в Мексиці і радикальні політичні організації в ЦАР.

Не обійшлося і без державного впливу – одна з CIB-мереж, націлених на Україну, як зазначається у звіті, працювала в інтересах керівної партії "Слуга народу".

Люди, що стоять за цією діяльністю, публікували українською та російською мовами новини та інші теми, такі як корупція, політика, автомобільна промисловість, сатиричний контент про covid-19, коментарі на підтримку партії "Слуга народу" і нинішнього українського уряду, а також критику опозиційних партій і політиків, у тому числі колишнього президента Порошенка і мера Києва Віталія Кличка– йдеться у звіті Facebook.

Загалом соцмережа виявила та заблокувала 477 облікових записів Facebook, 363 сторінки, 35 груп та 29 облікових записів Instagram, націлених на українську аудиторію.

Коментуючи звіт, експерти, природно, згадують і російський слід в передвиборчих перегонах США.

Що робити

Наразі рішення проблеми немає. Одним з варіантів виходу з ситуації пропонують публічне розголошення учасників таких брехливих кампаній і, як наслідок, репутаційну шкоду, як це було у випадку організації Archimedes.

Остання використовувала підставні облікові записи з Африки, Південно-Східної Азії та Латинської Америки для просування інтересів своїх клієнтів. Після того як Archimedes викрили, вона, наскільки відомо, припинила будь-які кампанії в медіа. Таким чином репутаційні втрати виявилися вищими, ніж користь від маніпуляції громадською думкою. Подібним шляхом дослідники та фахівці з кібербезпеки пропонують боротися з маніпуляціями в мережі.

Наразі ж ситуація погіршується. Соцмережі шукають способи боротися з дезінформацією, але це все одно відбувається постфактум. Це означає, що зловмисники встигають вплинути на певну кількість людей. Необхідно знайти превентивне рішення. Яким воно буде – велике питання.