Чому

Кожна людина на Землі сьогодні може простежити свій родовід до Африки, де сучасні люди, Homo sapiens, з'явилися щонайменше 300 000 років тому. Наш предок Homo erectus жив не лише в Африці, а й у Європі та Азії, як і його ймовірний нащадок Homo heidelbergensis.

H. heidelbergensis дав початок щонайменше трьом видам гомінінів у різних місцях, розділившись на неандертальців у Євразії, денисівців в Азії та сучасних людей в Африці. Чому ж H. heidelbergensis дав початок H. sapiens саме в Африці?

Дивіться також Наскільки великою була різниця між неандертальцями та Homo sapiens?

Щоб відповісти на це питання, каже вчена-генетик Бренна Хенн з Каліфорнійського університету в Девісі, ми повинні спочатку дослідити процес, через який H. sapiens уперше еволюціонував.

У статті 1987 року, опублікованій в журналі Nature, було показано, що вся мітохондріальна ДНК сучасної людини походить від однієї популяції в Африці, яка жила між 200 000 і 150 000 років тому. Однак Хенн та інші вчені ставлять під сумнів ідею про те, що лише одна популяція дала початок сучасним людям. Вони кажуть, що коли почали з'являтися сучасні люди, наші предки Homo sapiens були розкидані в десятках популяцій по всій Африці. Це величезний континент з дуже різноманітними екосистемами, тому ці популяції мусили пристосовуватися до своїх специфічних умов.

У дослідженні 2023 року, опублікованому також у журналі Nature, Хенн та її колеги з'ясували, що, ймовірно, принаймні дві з цих популяцій були родоначальниками H. sapiens. Вони припустили: попри те, що особини з цих популяцій жили окремо протягом тисячоліть, у певний момент вони все ж таки змішалися, створивши нову основоположну популяцію, яка зрештою стала нашим видом.

Хенн припустила, що екологічне розмаїття африканського континенту і подальше змішування численних популяцій може бути тим, що дозволило сучасній людині еволюціонувати.

Оскільки у нас було все це генетичне і поведінкове розмаїття, саме воно сприяло створенню складного комплексу, який дозволив Homo sapiens стати тим, ким вони є,
– сказала вона.

Кертіс Маріан, професор палеоантропології та заступник директора Інституту походження людини при Університеті штату Арізона, каже, що вчені досі не можуть дійти згоди щодо того, яка з цих двох теорія має рацію. Але він вважає будь-яку з них більш прийнятною, ніж новішу панафриканську гіпотезу, яка стверджує, що люди еволюціонували одночасно на всьому африканському континенті.

"Це не вписується в жодну з наявних у нас теорій про те, як відбувається еволюція", – сказав він. Учений погоджується з Бренною Хенн, що величезний розмір Африки, ймовірно, створив генетичне різноманіття, яке дозволило розвинутись сучасним людям з їхнім розвиненим пізнанням і соціальною співпрацею.

Чим більше генетичних варіацій, тим вища ймовірність того, що з'явиться щось цікаве,
– додає він.

Хоча Європа та Азія разом узяті також величезні, він сказав, що тепліший клімат Африки міг би дати H. sapiens перевагу. Льодовикові періоди, які трапляються кожні 100 000 років, замурували б євразійських гомінідів льодом, тоді як африканські H. sapiens не втратили б значної частини свого ареалу протягом цих періодів. Маючи більш зв'язаний ареал, H. sapiens мали більше можливостей для диверсифікації та більше доступу один до одного, що сприяло більшому генному обміну.

Маріан підкреслив, що все це дуже теоретично, і ще багато чого належить з'ясувати, наприклад, яка популяція (чи популяції) розвинулася в сучасних людей і чи відіграла мова роль у когнітивному розвитку сучасних людей.