OpenAI бачить у персональних агентах наступний великий крок еволюції штучного інтелекту – від чатів, що відповідають на звичайні запитання, до систем, здатних самостійно виконувати дії за нас. Компанія Сема Альтмана не бажає бути десь позаду конкурентів – вона прагне бути в авнгарді та диктувати зміни, наголошує 24 Канал.
Дивіться також OpenAI запускає рекламу в ChatGPT: де вона з'явиться і як її виключити
Те, що OpenAI робить сьогодні, формує те, як ми користуватимемося чат-ботами вже завтра. Для чого компанії знадобився OpenClaw і яким може бути майбутній ChatGPT нам розповів експерт зі штучного інтелекту Ігор Матрофайло.
Чому OpenAI найняла творця OpenClaw і хто це взагалі такий?
Нещодавно компанія OpenAI оголосила про приєднання до своєї команди австрійського розробника Пітер Штайнбергер – автора open source-проєкту OpenClaw, про що повідомило видання Financial Times. Він працюватиме в команді Codex і зосередиться на розвитку персональних ШІ-агентів, які можуть самостійно виконувати дії за користувача, а не лише відповідати на запити в чаті.
Пітер Штайнбергер – творець OpenClaw / Фото Пітера Штайнбергера
Генеральний директор OpenAI Сем Альтман пояснив, що Штайнбергер залучений до роботи над "наступним поколінням персональних агентів" – напрямом, який компанія розглядає як одну з ключових складових своїх майбутніх продуктів.
Тут варто деталізувати, що мовиться про системи, здатні брати на себе повсякденні цифрові завдання та діяти в різних середовищах від імені людини – саме це і є агентом.
OpenClaw збереже незалежний статус і залишатиметься відкритою платформою, тоді як OpenAI планує підтримувати його розвиток і використовувати напрацювання Штайнбергера для побудови власної агентної екосистеми.
Слід також додати, що Петер Штайнбергер фактично обирав між OpenAI та Meta. В інтерв'ю з подкастером Лексом Фрідманом Штайнбергер відкрито розповів про різні можливості, які відкрилися перед ним після несподіваного успіху його проєкту.
Зрештою OpenAI задовольнила усі побажання Штайнбергера і той пристав на їх пропозицію, про що також розповідало видання Trending Topics.
Що таке OpenClaw?
OpenClaw вже кілька тижнів не покидає увагу не лише експертів галузі, але й користувачів у мережі. Для фахівців це перш за все цікавий завдяки простоті використання та open source-підходу: платформа дозволяє запускати ШІ-агентів локально та інтегрувати їх із популярними сервісами й месенджерами, зокрема WhatsApp, Slack чи iMessage.
Ігор Матрофайло
Delivery and Client Success Director у SoftServe, блогер
В першу чергу, це є агент, і не просто агент, а перший агент у відкритому коді. До цього ми бачили інших агентів AgentPond від OpenAI, CloudCode чи Cowork. Це все комерційні агенти від великих комерційних ШІ компаній. OpenClaw – це перший агент, якого будь-хто може поставити на локальну чи віртуальну машину і працювати з ним.
Ігор пояснює, що ключова відмінність ШІ-агентів від звичних чат-ботів полягає в тому, що агент не просто відповідає на запитання, а виконує конкретні дії. Якщо чат – це інтерфейс для діалогу, то агент є системою, яка може самостійно планувати кроки, взаємодіяти з сервісами, збирати дані й діяти від імені користувача.
Тож не дивно, що лише за кілька тижнів проєкт став вірусним – кількість активних агентів сягнула приблизно 1,5 мільйона, однак утримання інфраструктури обходилося розробнику в десятки тисяч доларів щомісяця і досі залишалося фінансово невигідним.
Що в ньому такого особливого?
Сильна сторона OpenClaw, за словами експерта, є його нативна інтеграція з популярними месенджерами й робочими інструментами, такими як WhatsApp, Telegram, Slack чи Discord. У результаті користувач може взаємодіяти з агентом у звичному чаті: попросити перевірити календар, опрацювати пошту, підготувати матеріал для сайту або навіть опублікувати результат – і все це без написання жодного рядка коду.
- Налаштування автоматизацій відбувається через звичайний діалог – текстом або голосом.
- Агент самостійно створює необхідний код, підключається до сервісів (за згодою користувача), збирає дані й далі працює в автономному режимі.
Саме ця простота, на думку Матрофайла, і зробила OpenClaw вірусним: люди отримали інструмент, який дозволяє будувати складні автоматизації без технічного бекграунду.
Ігор Матрофайло
Delivery and Client Success Director у SoftServe, блогер
Агент попросить, скоріш за все, ключі до ваших сервісів (якийсь доступ до даних, щоб мати інформацію) і буде виконувати завдання. І прекрасна річ, яка вимагається для того, щоб налаштувати цю автоматизацію, чи виконання якихось дій, це все відбувається голосом або текстом в чаті. Тобто не потрібно писати ні одного рядка коду. Агент сам всередині, під капотом, пише код, виконує його, налаштовує, конфігурує, збирає дані. І все може далі у вам зручний вигляд запакувати і сказати "Все, я готовий виконувати твої задачі".
У перспективі, вважає Ігор, такий підхід може стати новим стандартом взаємодії з цифровими системами – коли персональний агент постійно працює у фоновому режимі та бере на себе рутинні робочі й побутові завдання.
Ось як це вже працює на практиці
Як приклад, експерт розповів історію, коли одна з користувачок – вчителька біології – підключила ШІ-агента до свого 3D-принтера та навчальної платформи, з якою працює школа.
Вона спілкується з агентом голосом або через чат і може просто попросити його надрукувати потрібні навчальні матеріали. При цьому агент самостійно перевіряє розклад і теми уроків: наприклад, якщо на тиждень заплановано вивчення анатомії людини, система визначає, які саме моделі потрібні, і запускає друк відповідних 3D-об'єктів удома.
Важливо, що для цього користувачці не довелося писати код або вручну налаштовувати складні сценарії. Уся логіка – від аналізу навчального плану до керування обладнанням – формується під час звичайного діалогу з агентом.
Саме такі приклади, наголошує Матрофайло, демонструють потенціал ШІ-агентів як універсальних помічників, здатних поєднувати цифрові сервіси з фізичними пристроями та знімати з людини рутину без технічного бар'єра входу.
Як агентний підхід може змінити ChatGPT
На думку Ігора, поява OpenClaw у контурі OpenAI не означає радикальної трансформації ChatGPT "тут і зараз", однак відкриває кілька можливих сценаріїв розвитку продукту.
ChatGPT уже є флагманським сервісом компанії, тому OpenAI може або поступово інтегрувати агентну функціональність безпосередньо в нього, або ж запустити окремий продукт на кшталт автономного ChatGPT-агента.
Матрофайло припускає, що в такій моделі ChatGPT насамперед залишиться інтерфейсом для спілкування, звичною точкою входу для користувачів. Натомість "під капотом" працюватиме агент, який виконуватиме дії: взаємодіятиме з календарями, поштою, файлами чи зовнішніми сервісами.
При цьому сам агент може бути доступний не лише через вебінтерфейс ChatGPT, а й через месенджери на кшталт Telegram, Slack або Discord – залежно від того, який формат взаємодії обере користувач.
Ключова відмінність майбутнього підходу, за словами експерта, – спрощений користувацький досвід. Якщо сьогодні агентні системи часто потребують технічних налаштувань, то OpenAI, ймовірно, зробить акцент на хмарній інфраструктурі та мінімальному порозі входу: користувач просто пояснює, що потрібно зробити, а система сама вирішує, як це реалізувати.
Водночас Ігор наголошує, що поки мовиться лише про можливі сценарії. OpenAI вже демонструє нові моделі та розвиває Codex-напрям, що може стати основою для перших агентних інтеграцій – передусім у сфері інженерної та розробницької роботи.
Яким саме буде фінальний продукт і чи стане ChatGPT "обличчям" персонального агента, покаже час, однак загальний вектор розвитку – від чатів до агентів – уже виглядає очевидним.
Яким буде штучний інтелект майбутнього?
Штучний інтелект поступово виходить за межі формату "розумного співрозмовника" і переходить у роль повноцінного виконавця, а це змінить все. Агентний ШІ – це не про те, щоб отримати кращу відповідь у чаті, а про делегування дій: планування, виконання, контроль і взаємодію з іншими сервісами без постійної участі людини.
У такій моделі змінюється й сама взаємодія користувача з технологіями. Замість десятків застосунків, налаштувань і ручних сценаріїв людина формулює намір – голосом або текстом – а персональний агент сам вирішує, як його реалізувати.
Інтерфейс стає другорядним, а на перший план виходить довіра до системи, її безпека та здатність працювати автономно, але передбачувано.