Як штучний інтелект допомагає владі та які наслідки це матиме для держави?
Україна готується до нової технологічної революції у сфері державних послуг, переходячи від концепції "Цифрової держави" до "Агентської держави". Одним із найцікавіших аспектів цього переходу є використання штучного інтелекту для аналізу нормативно-правових актів. Як зазначають у профільному міністерстві, уряд уже почав тестувати концепт, за якого алгоритми перевіряють урядові рішення на автоматичній основі, пише видання Апостроф, яке поговорило з виконувачем обов'язків міністра цифрової трансформації України Олександром Борняковим.
Дивіться також Чергова жертва дефіциту: через бум ШІ на ринку формується нестача нового компонента
Ця система працює за принципом глибокого аналізу кожного документа. Штучний інтелект формує звіт у вигляді таблиці, де чітко вказує, який ефект матиме те чи інше рішення. Зокрема, програма визначає, хто саме виграє від прийняття акта: держава, певна фінансова чи промислова група, або ж конкретний бізнес.
Оцінка впливу проводиться за трьома категоріями: позитивний, нейтральний або негативний вплив на громадян та підприємців. Наприклад, алгоритм може попередити, що нова постанова буде вигідною для бізнес-середовища, але водночас може мати негативні наслідки для пересічних українців.
Навіщо це потрібно
Потреба у такому інструменті виникла через застарілу культуру роботи з даними. Раніше статистика збиралася повільно: після відправлення запиту дані могли оброблятися протягом двох тижнів, що робило їх неактуальними для прийняття швидких рішень. Зараз же триває реформа системи державних даних, яку впроваджує керівник Держстату Арсен Макарчук. На базі цих якісних та оперативних відомостей штучний інтелект зможе будувати набагато точніші прогнози.
У перспективі кожен законопроєкт у парламенті та кожне рішення Кабінету Міністрів матиме спеціальний бриф, підготовлений штучним інтелектом. Такі короткі аналітичні довідки отримуватимуть Прем'єр-міністр та Спікер Верховної Ради, щоб бачити реальні наслідки прийняття документів ще до їхнього фінального затвердження.
Більше того, технічно можливо навчити моделі штучного інтелекту пропонувати варіанти державного бюджету. Наприклад, можна поставити алгоритму завдання розробити бюджет, який забезпечить економічне зростання на 2 відсотки, збереже військові видатки та дозволить підвищити зарплати військовослужбовцям.
Людина з процесу не випадає
Попри значні можливості, у Міністерстві цифрової трансформації наголошують на принципі "людина завжди в ланцюжку". Це означає, що штучний інтелект не замінює посадовців, а лише надає їм аналітичну підтримку. Оскільки технологія все ще еволюціонує і може помилятися, остаточне рішення завжди залишається за людиною.
Наразі система перебуває в режимі тестування, і хоча на її результати ще не можна покладатися на сто відсотків, вона вже демонструє високий потенціал у виявленні прихованих інтересів та корупційних ризиків.