Музична індустрія стикається з новим викликом – величезною кількістю треків, створених штучним інтелектом. Щодня на стримінгових платформах з’являються десятки тисяч таких композицій, і вони потрапляють у ті самі рекомендації та плейлисти, що й роботи живих виконавців. Для більшості слухачів різниця майже непомітна – дослідження показують, що у "сліпому" прослуховуванні люди часто не можуть відрізнити ці треки. Про це пише Digitaltrends.

Дивіться також Spotify запускає тренування з інструкторами для всіх користувачів

Чому Spotify досі не розрізняє музику людей і ШІ?

На цьому тлі користувачі почали діяти самостійно. Один розробник із Німеччини створив інструмент, який допомагає виявляти й блокувати підозрілу музику у Spotify. Після публікації його рішення швидко набуло популярності – сотні людей завантажили його практично одразу. Така реакція демонструє, що проблема вже відчутна для аудиторії.

Водночас сам Spotify поки що реагує доволі стримано. Платформа додала можливість вказувати використання ШІ у кредитах треку, але це залежить від самих авторів. Фактично йдеться про добровільне розкриття інформації, що виглядає сумнівно, адже музиканти можуть уникати таких позначок через ризики для репутації. У результаті прозорість залишається формальною.

Інші гравці ринку рухаються активніше. Deezer уже впровадив технології для виявлення музики, створеної ШІ, і почав маркувати або прибирати її з рекомендацій. Apple Music також рухається у напрямку обов’язкового розкриття інформації про використання штучного інтелекту. На цьому тлі Spotify виглядає обережним і не поспішає із жорсткими рішеннями.

Як пише BBC, частково це пояснюється складністю питання. Межа між музикою, створеною ШІ, і треками, де штучний інтелект лише допомагав автору, досить розмита. Помилкове маркування може зашкодити реальним виконавцям. Водночас експерти зазначають, що це не причина нічого не робити – користувачі очікують хоча б базового рівня прозорості, зокрема для повністю згенерованих композицій.

Окреме питання – економіка. Музику, створену ШІ, дешевше виробляти, і вона не потребує тих самих виплат роялті, що й традиційні треки. Це створює додаткові стимули для її поширення. У такій ситуації небажання платформи активно перевіряти походження контенту викликає запитання.

Поки галузь лише формує стандарти, а регулятори починають приділяти увагу темі, проблема довіри вже стає відчутною. Користувачі змушені самі перевіряти свої плейлисти або використовувати сторонні інструменти. Для платформи, яка будує свій бренд на рекомендаціях і відкритті нової музики, це ризикована тенденція.