Прорив у дослідженні корони Сонця
Вчені з Національної сонячної обсерваторії США та Технологічного інституту Нью-Джерсі представили оновлену адаптивну оптичну систему для наземного телескопа, яка забезпечила безпрецедентну якість зображень сонячної корони – гарячої та загадкової зовнішньої оболонки Сонця, повідомляє 24 Канал з посиланням на дослідження, опубліковане в журналі Nature Astronomy.
Дивіться також Прогнозування магнітної бурі: чому більшість прогнозів у мережі хибні та де шукати правду
Ця частина зорі зазвичай майже невидима через атмосферні спотворення та значну відстань від Землі. До цього часу спостереження корони були обмежені значною розмитістю, яка не дозволяла побачити дрібні структури. Нове обладнання дозволяє досягти набагато більшої точності: стрибок відбувся від масштабу 1000 кілометрів до 63 кілометрів у кадрі. Це теоретична межа 1,6-метрового сонячного телескопа Гуда в Каліфорнії, де й було встановлено інноваційну систему.
Як працює система Cona
Адаптивна оптика, названа "Кона", коригує дзеркало телескопа 2200 разів на секунду, усуваючи викривлення, викликані земною атмосферою. Раніше така технологія застосовувалась здебільшого для спостереження за поверхнею Сонця. Однак саме тепер вона відкрила шлях до чіткої візуалізації його корони.
Результати дослідження демонструють зображення унікальних явищ – від спікул (короткочасних викидів плазми), до надзвичайно тонких пасм охолодженої речовини, які падають назад на поверхню Сонця – явище відоме як корональний дощ. Деякі з цих структур вужчі за 20 кілометрів, що вражає з огляду на умови спостереження.
Подивіться на сонячну корону в безпрецедентному наближенні: відео
Вплив на астрономію
Один зі співавторів дослідження, фізик Філіп Гуд з Технологічного інституту Нью-Джерсі, назвав нову систему технологією, яка здатна змінити підхід до наземних сонячних спостережень. Її потенціал дозволяє детальніше досліджувати причини надзвичайної температури корони – вона в мільйони разів гарячіша за поверхню Сонця.
У планах команди – застосування адаптивної оптики й до значно більшого телескопа Даніеля К. Іноуе на Гаваях, діаметром 4 метри. Це відкриє шлях до ще точнішого аналізу тонкої структури атмосфери нашої зорі.