Археологи, які працювали на городищі Тель-Етон у стародавній Юдеї, виявили масивний вертикальний камінь – так звану мацебу, що могла відігравати важливу ритуальну роль понад 2700 років тому. Дослідники вважають, що його навмисно вивели з релігійного використання наприкінці VIII століття до нашої ери, коли в регіоні могли відбуватися масштабні релігійні реформи. Дослідження опубліковане в журналі Jerusalem Journal of Archaeology.

Дивіться також Золото, срібло та тисячі артефактів: випадкова знахідка під дорогою здивувала археологів

Чому це взагалі цікаво?

Питання про те, чи справді біблійний цар Єзекія провів описані в Біблії зміни в релігійному житті Юдеї, залишається однією з найгарячіших тем близькосхідної археології. До цього більшість доказів археологи знаходили в храмах, святилищах та інших громадських культових спорудах. Нова знахідка цікава тим, що походить не з храму, а зі звичайної адміністративної або житлової будівлі.

Дослідження очолив професор Університету Бар-Ілан Авраам Фауст. У центрі його роботи опинилася споруда, відома як Будівля 101. Археологи часто називають її резиденцією місцевого правителя або губернатора.

WhatsApp Не користуєтесь Telegram? 24 Канал є у WhatsApp. Підпишіться і читайте перевірені новини Додати

Будівля 101Будівля 101, де було знайдено камінь / Фото Університет Бар-Ілан

Саме там виявили кам'яну брилу висотою близько 1,4 метра та вагою приблизно 750 кілограмів. Первісно вона стояла вертикально в найбільшому приміщенні будівлі прямо навпроти входу. Кожен, хто заходив усередину, неминуче бачив цей монументальний об'єкт.

Науковці зазначають, що практичного призначення для такого каменя в цьому місці не існувало. Саме тому вони пов'язують його з релігійними практиками. Подібні вертикальні камені добре відомі археологам по всьому Стародавньому Близькому Сходу, де вони часто виконували культові функції.

Розташування каменя свідчить про те, що він відігравав важливу роль у житті мешканців будівлі,
– зазначив Авраам Фауст.

Ритуальний каміньВид зверху на кімнату 101B після видалення пізнішого кам'яного шару, на якому видно виділену массебу / Фото Університет Бар-Ілан

Чому камінь заховали?

Найцікавішим виявилося те, що сталося з каменем пізніше. Замість того щоб розбити або знищити його, мешканці споруди акуратно поклали його на бік і включили до складу нової кам'яної платформи.

Для археологів це стало важливим сигналом. Така поведінка свідчить не про випадковість, а про свідоме рішення. Люди відмовилися від колишньої релігійної функції об'єкта, але водночас не захотіли його оскверняти чи руйнувати.

Ті, хто змінював релігійні практики, могли прагнути усунути ритуальну функцію каменя,
– пояснив Фауст.

Водночас дослідник наголошує, що камінь не знищили навмисно.

Вони вивели його з використання, не руйнуючи, фактично нейтралізувавши його культове значення, але зберігши сам об'єкт,
– додав учений.

Чому ця знахідка особлива?

На думку дослідників, головна цінність відкриття полягає не лише в самому камені, а й у місці його виявлення.

Археологи зазвичай шукають сліди релігійних реформ у великих святилищах. Однак зміни в домашніх або локальних культових практиках значно складніше простежити. Невеликі ритуальні предмети люди могли просто прибрати, перенести або викинути, не залишивши помітних археологічних слідів.

Мацеба з Тель-Етона стала винятком через свої розміри. Перемістити або прибрати 750-кілограмовий камінь було непросто, тому мешканці обрали інший шлях – інтегрували його в нову конструкцію.

Дослідження показує, що це сталося ще до того, як місто зруйнувала Ассирійська імперія наприкінці VIII століття до нашої ери. Саме цей період загалом збігається з часом правління царя Єзекії.

Водночас Авраам Фауст не називає знахідку прямим доказом того, що саме Єзекія наказав прибрати камінь. Учений підкреслює, що відкриття лише добре вписується в ширшу картину археологічних свідчень, які вказують на масштабні релігійні зміни в Юдеї того часу.

Якщо ця інтерпретація правильна, то кам'яна брила з Тель-Етона стала рідкісним прикладом того, як великі історичні реформи залишили слід не лише в храмах і святилищах, а й у повсякденному житті людей.