Як це працює
За словами доктора Майкла Ідса, головного інженера USNC-Tech, новий концептуальний двигун надійніший, ніж попередні розробки NTP, і може виробляти питомий імпульс вдвічі довше, ніж найкращі хімічні ракети, які використовуються сьогодні у космонавтиці. У ролі палива у двигуні USNC-Tech, як повідомляє NewAtlas, використовується низькозбагачений уран, який отриманий з переробленого ядерного палива і збагачений на 5-20%. Після збагачення він інкапсулює в частинки, покриті карбідом цирконію (ZrC), які й служать паливом.
Цікаво Астрономи зафіксували видовищне поглинання однієї галактики іншою: фото
Компанія стверджує, що отримане таким чином паливо набагато стійкіше ніж звичайне ядерне паливо і може працювати при високих температурах. Це забезпечує більш безпечну конструкцію реактора, високу тягу і питомий імпульс, які раніше можна було отримати тільки з високозбагаченого урану. Крім того, таке паливо можна виробляти за допомогою існуючих ланцюжків поставок і заводів-виробників.
- У компанії USNC-Tech вважають, що нова концепція ядерного двигуна різко скоротить час польотів у дальній космос, зокрема, стисне до трьох місяців термін перельоту між Землею й Марсом, що, у свою чергу, вдвічі знизить ступінь опромінення екіпажу.
Робота над ядерним двигуном
Концепція, хоча добре прорахована й заснована на низці відпрацьованих технічних рішень у наземних ядерних реакторах, ще далеко навіть не прототип. На його будівництво й тестування піде не один рік, якщо проєкт буде позитивно прийнятий NASA й космічне агентство виділить на продовження досліджень бюджет.
Ще кілька років знадобиться на опрацювання технології виробництва і тестування тривалої експлуатації. І тільки потім, якщо не виникне інженерних проблем, подібний двигун зможе з'явитися в ролі штатного на тих же марсіанських ракетах.
Не пропустіть Астрономи показали гігантську чорну діру, що поглинає зірку: відео
Коли ми побачимо робочі ядерні двигуни
Як бачите, поява подібних двигунів знаходиться за горизонтом в 10 років, а перші пілотовані місії на Марс повинні відправитися вже до кінця цього десятиліття, якщо вченим вдасться вирішити проблему захисту екіпажу від тривалого жорсткого опромінення.