У якому стані зараз російські супутники, які мали замінити Starlink?
Росія намагається наздогнати західні технології у сфері космічного зв'язку, проте реалізація проєкту "Рассвет" уже супроводжується втратами дороговартісного обладнання. Увечері 23 березня 2026 року з космодрому Плесецьк стартувала ракета-носій "Союз-2-1б", яка вивела на орбіту першу оперативну партію з 16 супутників "Рассвет-3". Ця місія відбувалася в атмосфері суворої таємниці: ані Роскосмос, ані Міністерство оборони РФ не робили офіційних анонсів, пише 24 Канал.
Цікаво Росія запустила 16 супутників для заміни Starlink: як це може вплинути на війну
Причиною такої секретності журналісти називають загрозу атак українських безпілотників на космодром. Свідки в місті Ухта спостерігали політ ракети, але підтвердження успішного виведення апаратів з'явилося лише через кілька годин, коли московська компанія "Бюро 1440" оприлюднила відео відокремлення супутників від верхнього ступеня.
Проєкт "Рассвєт" став для Кремля критично важливим після того, як компанія SpaceX почала активно обмежувати використання терміналів Starlink для російських окупаційних військ в Україні. Російське керівництво розглядає цю мережу як єдиний реальний спосіб забезпечити своїх військових швидкісним інтернетом у важкодоступних регіонах. Проте перші ж місяці експлуатації показали вразливість російських технологій.
Технічні дані свідчать, що кожен апарат "Рассвет-3" має масу близько 370 кілограмів. Фахівці розрахували їхній запуск на низьку навколоземну орбіту з нахилом близько 82,3 – 83 градусів до екватора. На початковому етапі космічні апарати перебували на висоті від 290 до 324 кілометрів. Передбачали, що після перевірки систем вони за допомогою власних двигунів піднімуться на вищу, стабільну орбіту.
Перші втрати
Проте станом на початок червня 2026 року лише 6 супутників із 16 почали набирати висоту. Ще вісім апаратів лише підтримують поточні показники, намагаючись компенсувати природне гальмування у верхніх шарах атмосфери.
Найгірша ситуація склалася з апаратом, який у каталогах Космічних сил США отримав позначення Object 4 (NORAD ID: 68363). Він так і не зміг увімкнути свої двигуни для коригування траєкторії. У результаті супутник почав стрімко втрачати висоту і 6 червня 2026 року згорів у щільних шарах атмосфери, як пише проєкт RussianSpaceWeb.
Попри невдачу з одним апаратом, "Бюро 1440" продовжує роботу над проєктом. Дослідники помітили перші маневри інших супутників ще на початку квітня 2026 року. Тоді два апарати змогли підняти середню висоту польоту з 310 до 320 кілометрів. Протягом другої половини квітня інші одиниці поступово змінювали свою орбіту, набравши у деяких випадках до 40 – 50 кілометрів.
Дивіться також Він відкрив полярні сяйва: NASA оголошує смерть одного з найважливіших марсіанських супутників
І це хороші новини
Ситуація з "Рассвєтом" демонструє складність створення аналогів Starlink. Навіть успішний запуск не гарантує працездатності всієї мережі. Російські військові оглядачі вже висловлюють скепсис щодо термінів розгортання повноцінного угруповання, яке могло б реально вплинути на ситуацію на фронті чи на ринку зв'язку.
Наразі незрозуміло, скільки часу знадобиться компанії для виробництва та запуску достатньої кількості супутників, щоб забезпечити безперебійне покриття хоча б над територією Росії.
Тим часом у мережі з'явилися чутки про можливий новий запуск у межах цього проєкту, який нібито запланували на 18 червня. Офіційного підтвердження цієї дати немає, але попередні дії російської влади, включаючи закриття певних зон для судноплавства та авіації, часто вказують на підготовку чергової місії з Плесецька. Подальша доля проєкту залежатиме від того, чи зможуть російські інженери виправити помилки, що призвели до втрати першого супутника.