Що ми будемо їсти (якщо виживемо)

Застосування найпотужнішої на сьогодні зброї занурило б нашу планету в глибоку ядерну зиму. За найгіршим сценарієм, обмін ядерними бомбами між США та Росією, які разом володіють майже 90% світової ядерної зброї, може викинути в атмосферу Землі до 165 мільйонів тонн сажі, знизивши температуру поверхні на 9 градусів за Цельсієм і спричинивши падіння світового виробництва калорій на цілих 90%.

Дивіться також Буде спекотно: на скільки градусів потеплішає в Україні до 2050 та 2100 років

Вчені відкрили дивовижне альтернативне джерело їжі, яке може врятувати величезну кількість життів після катастрофічної війни — морські водорості.

У новому дослідженні виявили, що протягом 9-14 місяців після падіння бомб можна буде зібрати величезні масиви ламінарії, вирощеної у Мексиканській затоці та на східному узбережжі США, що допомогло б прогодувати до 1,2 мільярда людей, які житимуть на планеті.

У повному обсязі ферми з вирощування морських водоростей могли б замінити 15% їжі, яку зараз споживає людина, а також забезпечити 50% поточного виробництва біопалива і 10% кормів для тварин.

Понад 2 мільярди людей опиняться під загрозою голоду після помірної ядерної війни між Індією та Пакистаном і 5 мільярдів людей після ядерної війни між США та Росією. Таким чином, існує потреба в дослідженні альтернативних харчів,
– розповіла співавторка дослідження Шеріл Харрісон, доцентка кафедри океанографії та прибережних наук в Університеті штату Луїзіана.

Найбільш безпосередніми наслідками ядерної війни, принаймні для тих, хто перебуває в зоні ураження, є моментальна або відносно швидка смерть, за якою слідує радіаційне отруєння населення прилеглих територій. Ці жахливі наслідки відомі відтоді, як США скинули атомні бомби на Японію у 1945 році.

Одна-єдина бомба, потужність якої була в п'ять разів меншою, ніж у термоядерних бомб в існуючих арсеналах, вбила приблизно 140 000 людей протягом п'яти місяців і зруйнувала або серйозно пошкодила понад 60 000 з приблизно 90 000 будівель міста.

Проте потенційно найбільш смертоносним наслідком навіть маломасштабної ядерної війни є її вплив на сільське господарство. У сценарії судного дня радіоактивний пил і дим заблокують значну частину сонячного світла. Це призведе до падіння температури, знищення багатьох світових посівів, неможливості виростити нові й, імовірно, спричинить глобальний голод, який може вбити мільярди людей.

У цьому новому дослідженні вчені змоделювали ріст сільськогосподарських культур у середовищі, де температура не впаде так стрімко – у тропічних океанах. Океан і вода загалом мають вищу питому теплоємність, ніж суша, тому зберігають більше тепла, і їх важче нагрівати та охолоджувати. Тож океан – це чудове місце для альтернативного виробництва харчів, на відміну від теплиць на суші, які потребують багато тепла в той час, як паливо буде в дефіциті.

Модель вчених показала, що ферми ламінарії не просто виживуть, але й процвітатимуть і розширюватимуться попри зниження температури на поверхні. Це пояснюється тим, що холодніше повітря змусить поверхневі води занурюватися глибше, збільшуючи циркуляцію багатих на поживні речовини вод, які піднімуться з глибин і замінять їх.

Оскільки йод, що міститься в морських водоростях, може бути токсичним для людини у великих кількостях, використання ламінарії, вирощеної на фермах, буде в першу чергу непрямим, кажуть дослідники. Але якщо використовувати її для годівлі тварин і виробництва біопалива, це дозволить звільнити вцілілі орні землі для інших культур. Це могло б допомогти людям пережити ядерну зиму, поки через десятиліття клімат не почне відновлюватися.

Варто зазначити, що ламінарія може бути корисною людству навіть без ядерної війни. Вона може стати рятівним кругом після порушень у глобальних продовольчих системах, таких як масивні астероїдні удари або гігантські виверження вулканів. Протягом історії великі виверження спричиняли голод як на регіональному, так і на глобальному рівнях.