Стрімке освоєння космосу штовхає земну науку вперед. Проте людство досі дуже обмежене у своїх можливостях, оскільки наші організми не адаптовані до умов невагомості. Щоб здолати ці перепони, вченим необхідно з'ясувати, які саме процеси відбуваються в м'язах у невагомості.
Цікаво Сім постачальників Apple звинуватили у використанні примусової праці народу уйгурів
Експеримент
Зазвичай дослідження, що вивчають вплив низької сили тяжіння на м'язи, вивчали наземну контрольну групу, дані по якій порівнювали з групою, що знаходиться в космосі. Дослідники з Університету Цукуби (Японія) пішли іншим шляхом і порівняли вплив гравітації на мишей, що знаходилися в однакових умовах, в тому числі під час запуску в космос і при приземленні.
- Дві групи гризунів (по шість штук у кожній) проживали на борту МКС протягом 35 днів.
- Перша піддавалася впливу штучної гравітації.
- Інша група піддавалася впливу мікрогравітації.
- Всі миші вижили після повернення на Землю.
- Команда порівняла вплив різних середовищ на скелетні м'язи, точніше – на їх волокна.
Результати показали, що штучна гравітація запобігає змінам, що спостерігаються у мишей в умовах мікрогравітації, включаючи м'язову атрофію та зміну експресії генів.
Крім того, вченим вдалося ідентифікувати ген Cang1, який, можливо, відіграє функціональну роль в атрофії м'язової трубки.