Чорні діри можна виявити, спостерігаючи за тим, як вони впливають на навколишні зірки. Саме це можна помітити, спостерігаючи за надмасивною чорною дірою у центрі Галактики. Та за межами Молочного Шляху цим методом чорні діри ще не виявляли. Тепер це сталося й астрономи презентували компактний об'єкт у центрі зоряного скупчення NGC 1850, яке розташоване в іншій галактиці.
Читайте за темою 5 міфів про чорні діри, які ви могли чути
Вплив чорної діри в центрі Галактики на зірки: дивіться відео
Чорна діра в молодому зоряному скупченні
NGC 1850 розташоване у галактиці-супутнику Молочного Шляху – Великій Магеллановій Хмарі. Відстань від скупчення до Сонця становить близько 160 тисяч світлових років.
Подібно до Шерлока Холмса, який вистежує злочинну банду за її помилками, ми дивимося на кожну зірку в цьому скупченні з лупою в одній руці, намагаючись знайти докази наявності чорних дір, але не спостерігаючи їх прямо,
– розповідає автор дослідження Сара Сарачіно.
Та наполегливість дала свої плоди – астрономи виявили, як чорна діра гравітаційно впливає на зорю-компаньйона, що має масу близько 5 мас Сонця. Сам компактний об'єкт має масу приблизно 11 мас Сонця.
Такі "маленькі" чорні діри зоряної маси уже виявляли в інших галактиках. Але це робилося з допомогою інших методів – фіксувалося рентгенівське випромінювання акреційного диска чи випромінювання, що виникало в момент поглинання чорною дірою матеріалу диска. Також відшукати "маленькі" чорні діри вдавалося завдяки гравітаційним хвилям, які виникали під час злиття з іншим компактним об'єктом.
Виявлення чорної діри у NGC 1850 – це перше відкриття компактного об'єкта цим методом за межами Галактики та перша виявлена чорна діра, яка розташована у такому молодому (близько 100 мільйонів років) зоряному скупченні. Порівнюючи їх із більшими та старшими дірами у старіших скупченнях, астрономи зможуть зрозуміти, як ці об'єкти ростуть, поглинаючи зірки або зливаючись з іншими компактними об'єктами. Також це покращує наше розуміння походження джерел гравітаційних хвиль.