Серед темних вод Атлантичного океану, неподалік Серединно-Атлантичного хребта, височіє дивовижний підводний комплекс, відомий як Lost City Hydrothermal Field або "Загублене місто". Його відкрили вчені у 2000 році на глибині понад 700 метрів, і відтоді цей об'єкт залишається єдиним у своєму роді серед усіх відомих гідротермальних систем океану. Про це пише Sciencealert.
Дивіться також Потужні вітри чорних дір змінюють долю галактик: нові дані дослідження
Чому "Загублене місто" вважають унікальним явищем?
Ландшафт нагадує фантастичне місто з численними баштами, колонами та шпилями кремового кольору. Одні структури мають розмір невеликих грибів, тоді як найбільший моноліт сягає понад 60 метрів заввишки. Найвищу споруду дослідники назвали Посейдоном на честь давньогрецького бога моря.
На відміну від багатьох інших гідротермальних джерел, які існують порівняно недовго, "Загублене місто" залишається активним щонайменше 120 тисяч років. Деякі науковці припускають, що його реальний вік може бути значно більшим.
Як виникла ця незвичайна екосистема?
Формування "Загубленого міста" пов'язане з реакцією між породами земної мантії та морською водою. У результаті цього природного процесу в океан постійно вивільняються водень, метан та інші розчинені гази. Особливість полягає в тому, що ці вуглеводні утворюються без участі сонячного світла та атмосферного вуглекислого газу. Їхнє походження повністю пов'язане з хімічними процесами в надрах океанічного дна.
Саме тому "Загублене місто" привертає особливу увагу дослідників. Оскільки вуглеводні є основними будівельними елементами життя, подібні умови могли стати колискою перших живих організмів на Землі мільярди років тому.
У тріщинах і порожнинах карбонатних димарів існують унікальні мікробні спільноти, здатні виживати практично без кисню. Вони використовують хімічну енергію газів, що надходять із надр планети. Активні димарі викидають рідини з температурою до 40 градусів Цельсія. У цих умовах мешкають численні равлики та ракоподібні. Також тут зустрічаються креветки, морські їжаки, краби та вугрі, хоча їхня чисельність значно менша.
На поверхні кальцитових структур вчені спостерігають цілі колонії бактерій, які утворюють довгі ниткоподібні скупчення.
Ключ до розгадки походження життя
У 2024 році дослідники повідомили про рекордне буріння в районі "Загубленого міста". Їм вдалося отримати керн мантійної породи завдовжки 1268 метрів.
Науковці сподіваються, що зразки допоможуть краще зрозуміти процеси, які могли призвести до виникнення життя на ранній Землі. Мінерали, що збереглися в цих породах, можуть містити сліди умов, які існували мільярди років тому. Крім того, відкриття має значення для астробіології. Деякі дослідники вважають, що аналогічні екосистеми можуть існувати за межами Землі.
Мікробіолог Вільям Бразелтон у коментарі для Smithsonian ще у 2018 році зазначив:
"Це приклад типу екосистеми, яка може існувати на Енцеладі або Європі просто зараз. І, можливо, існувала на Марсі в минулому".
Йдеться про супутники Сатурна та Юпітера, під крижаною поверхнею яких, за оцінками вчених, можуть ховатися глобальні океани.
Чим "Загублене місто" відрізняється від "чорних курців"?
Раніше головними кандидатами на роль місця зародження життя вважалися так звані "чорні курці" – підводні вулканічні джерела, що викидають гарячі мінералізовані потоки.
Однак "Загублене місто" працює за зовсім іншим принципом. Його існування не залежить від тепла магми. Крім того, місцеві димарі виробляють до 100 разів більше водню та метану, ніж "чорні курці". Самі карбонатні вежі також набагато більші, що свідчить про їхню надзвичайно довгу геологічну історію.
Особливо вражає одна ділянка на схід від башти Посейдон. Тут із тріщин скель повільно просочується рідина, створюючи крихкі карбонатні утворення, які нагадують пальці піднятих догори рук.
Попри свою наукову цінність, "Загублене місто" може зіткнутися із серйозною загрозою.
У 2018 році Польща отримала права на проведення робіт із розвідки та потенційного видобутку корисних копалин у районі навколо цієї гідротермальної системи. Безпосередньо в межах самого поля цінних ресурсів немає, однак вчені побоюються непрямих наслідків промислової діяльності.
На їхню думку, осади, пил та викиди, пов'язані з глибоководним видобутком, можуть поширитися течіями та пошкодити крихку екосистему. Саме тому низка експертів закликає надати "Загубленому місту" статус об'єкта Світової спадщини ЮНЕСКО. Це могло б забезпечити додатковий захист одному з найунікальніших природних утворень на Землі.
Понад сто тисяч років ця дивовижна екосистема демонструє здатність життя пристосовуватися до найекстремальніших умов. Для науки вона залишається не лише природною пам'яткою, а й потенційним ключем до відповіді на одне з найважливіших питань людства – як саме виникло життя.