Втома дається взнаки, однак оптимізм мітингувальників не полишає.
“Нормально! Все іде за планом! Шостий день. Спочатку було важко - мокро, холодно, а зараз вже призвичаїлися, готуємося до зимування”, - жартує Семен (у наметовому містечку вже тиждень).
“Зовсім не важко. Ми хочемо підтримати Юлю. Роздаю газетки, стараюсь дуже. Приходять, помагають, ми дружно живемо”, - каже Галина Петрівна (попри поважний вік приїхали до Києва з Вінниці).
"Революційні декорації" не залишають байдужими численних туристів. Фотографуються біля наметів, партійних прапорів і зізнаються - цікаво спостерігати за розвитком української демократії.
“Події, що відбувається зараз в Україні - це показник того, що демократія і опозиція тут не пусті слова. До речі, те, що я зауважив, лише “провладна сторона” створює на вулиці багато зайвого шуму. А все решта - це цікаво бачити, гарна динаміка”, - сказав турист з Нідерландів Мартін.
Не "на передовій", а у статусі спостерігачів у “бютівському” наметовому містечку перебувають координатори останньої гучної акції непокори в Україні - "Податкового майдану".
“Знаєте, якщо не контролювати владу, то завжди, будь-яка влада буде робити найгірше з того, що вона може зробити. Ми доводимо в черговий раз, що ми маємо суверенітет на цій території, що ми тут господарі і ми будемо визначати - хто влада, хто не влада”, - заявив один з координаторів акції протесту підприємців Олександр Данилюк.
“Вже зараз зрозуміло - "другим Майданом" акції під Печерським судом, швидше за все, не стануть. У наметовому містечку постійно чергує не більше двох сотень мітингувальників. Та навіть вони у 2011 році швидше заважають, а не імпонують киянам”, - каже журналіст Юлія Даценко.
У магазинах жаліються на збитки, а люди, які живуть чи працюють на Хрещатику, обурені потужністю протестних динаміків.
“Гальмування руху, у роботі людям заважає. Але, в принципі, а як без цього? Нам ж потрібно якось ставати самостійною Україною”, - каже Зінаїда.
“Я приїжджа - про мітинги чула та не піду”, - каже гість міста.
“Коли був перший Майдан - більшість підтримувала “Помаранчеву революцію”. Я тоді сказав, що буває обман, а буває обман в квадраті. Це був обман в квадраті. Після цього народ ще років 10-15 буде в ступорі, він нікому не вірить”, - вважає Сергій.
Десятою дорогою сьогодні обходить центр Києва Леонід Шпаковський. У 2004-му він одразу після занять в інституті стрімголов біг на Майдан. Не помічаючи ні холоду, ні втоми, з гордістю прив’язував до одягу помаранчеву стрічку. Тепер - увесь "революційний реквізит" захований подалі від очей. Таких розчарованих як він нині в Україні більшість.
“Я тоді ще, напевно, не розумів, що це було, але коли тут з’явився - то це було відчуття якоїсь причетності до чогось великого. Це от такі речі, які, мабуть, я думав, берегтиму завжди, показуватиму дітям. Ми дійсно вірили, сподівались, що знаємо і, певна річ, були переконані, що можемо, однак час минув, він минув дуже швидко, і ми побачили, що політики - вони не розуміли для чого була ця революція”, - сказав колишній "революціонер" Леонід Шпаковський.
“Зараз зовсім інші настрої суспільні, ніж у 2004 році. Люди зараз нікому, переважно, не всі, звичайно, а переважна частина людей, нікому не довіряють. Ні владі, ні опозиції. І найменше з-за чого вони можуть вийти на вулиці - це політичні причини. Можливо це сумно, але це факт”, - сказав політолог Володимир Фесенко.
Та якщо з вагомою підтримкою на Батьківщині не склалося, то реакція з-за кордону на арешт Юлії Тимошенко була несподівано гострою. Своє занепокоєння висловили США, Велика Британія, Франція, Чехія і навіть Росія.
“Ця судова справа, так само як і інші судові справи за участю колишніх лідерів України, викликають велике занепокоєння в Європейському Союзі”, - сказав глава представництва Єврокомісії в Україні Жозе Мануель Пінту Тейшейра.
Водночас, на думку політологів, цілком прогнозована реакція на арешт лідера опозиції відомих українських діячів. Десятки з них просили суд відпустити Тимошенко на поруки. Серед підписантів подібних заяв політики, колишні політв’язні, діячі мистецтва і культури, видатні спортсмени, Герої України і навіть представники різних церков.
“Першим кроком для поновлення стабільності в країні і відновлення довіри світового співтовариства може стати звільнення з-під варти Юлії Тимошенко. Якщо для цього необхідно взяти на поруки цю тендітну жінку, то я готовий це зробити”, - запевнив спортсмен, лідер партії "Удар" Віталій Кличко.
“Реагування представника церкви, глави церкви на цю ситуацію - це не є політичною декларацією, не політичним гаслом. Тобто, він не вийшов біля Печерського суду і не став з того боку, де стоять ті, хто захищає Юлію Тимошенко. Він просто сказав, що це викликає напруження в середовищі вірних. Він не каже - випустіть її, бо вона права, а Ви - не праві. Він просто говорить - цей захід ув’язнення, те, що вона в слідчому ізоляторі сидить, є надмірний”, - каже керівник Департаменту інформації УГКЦ Ігор Яців.
Та надмірним запобіжний захід Феміда не вважає. Два суди залишили Юлію Тимошенко за ґратами.
Тим часом акція на її підтримку потрохи консервується. Масовий мітинг тут планують на День Незалежності - сотні правоохоронців за десятками невдоволених поки лише спостерігають.