Не вкрадено газовими посередниками, не привласнено горе-ремонтниками теплових мереж, а просто викинуто.
Читайте також: Українські "недореформи": чому через Ахметова держані енергопідприємства тонуть в кредитах
В Україні близько 180 тисяч багатоквартирних будинків. Близько 7,5 мільйонів приватних помешкань, абсолютна більшість нашого житлового фонду була введена в експлуатацію понад 20 років тому.
У часи, коли ніхто не переймався вартістю енергоносіїв. Тому мільйони помешкань українців зведено з тонкими панельними стінами, холодними дахами та вікнами з сантиметровими щілинами.
Але минули роки й сьогодні вартість однієї тисячі кубометрів газу вимірюється не десятками, як колись, а сотнями доларів. Зростання доходів наших громадян, на жаль, не таке жваве.
Відтак склалася ситуація, що зі своїх мізерних зарплат і пенсій громадяни сплачують здебільшого за опалення атмосфери, а не власних домогосподарств. На щастя, у сучасному світі існує розв'язання нашої проблеми. Це – термомодернізація.
Осучаснення усіх систем ефективного використання тепла у житловому будинку може зменшити витрати на опалення на 70 – 80%:
- утеплення зовнішніх стін збереже 20-25% тепла;
- сучасні вікна дадуть економію не менше 10-15%;
- Заміна внутрішніх теплових мереж разом зі встановленням ефективних терморегуляторів та заміною котла зекономить ще третину теплової енергії.
- Довершити цей ансамбль має лічильник теплової енергії. Бо ніщо не мотивує нас економити так, як чіткий облік і контроль.
Погана новина полягає у тому, що, при очевидній необхідності впровадження термомодернізації, коштів на відповідні заходи українці не мають.
Погодьтеся, не всі домогосподарства можуть одноразово викласти на таку мету кілька десятків тисяч гривень. Хай навіть ці гроші за кілька сезонів і повернуться через знижені платіжки.
Платіжка за тепло
Однак і тут нам став в пригоді світовий досвід. За десятки років у світі відпрацьовано значну кількість систем кредитування і співфінансування програм термомодернізації.
Тобто оплата сучасних технологій для споживача розтягується в часі і покривається отриманою економією. При цьому значну частину витрат і організацію процесу бере на себе держава. Важко повірити, але в Україні також працює така сучасна програма.
З 2015 року у нас реалізується Державна цільова програма енергоефективності, так звана програма "теплих" кредитів.
Відповідно до програми, власники помешкань мають можливість компенсувати до 20% вартості придбаного твердопаливного котла. Держава сплатить понад третину вартості енергоефективного обладнання та матеріалів для утеплення.
А якщо мова йде про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку, де проживають отримувачі субсидій, то державна компенсація становитиме до 70% витрат ОСББ на термомодернізацію та економію електроенергії.
Погодьтеся, непогані пропозиції, враховуючи, що після термомодернізації мешканці проживатимуть у відремонтованих теплих будинках і сплачуватимуть менші рахунки за опалення.
Тож не дивно, що протягом трьох років у програмі енергоефективності взяло участь близько трьохсот тисяч українських домогосподарств.
Читайте також: Як не "профуксити" енергетичну незалежність України
Значна частина цих родин є учасниками понад двох тисяч ОСББ, які завдяки участі у програмі зробили енергоефективними свої багатоквартирні будинки. Не менш важливим є і позитивний ефект від програми і для іншої сторони процесу – держави.
Розрахунки Державного агентства з енергоефективності показують, що результатом реалізації програми є не лише суттєва економія енергоносіїв, а й повернення Державі бюджетних коштів, спрямованих на "теплі" кредити, у вигляді податків.
Додаючи сюди економію на субсидіях, Держава отримує економічний ефект від програми енергоефективності, який може навіть перевершити бюджетні витрати.
Але Україна не була б Україною, якби з програмою енергоефективності все проходило б як слід. Один з найдієвіших і найефективніших механізмів енергомодернізації української економіки четвертий рік функціонує в обмеженому, так би мовити, демонстраційному режимі.
Утеплення будинку
Обсяг державної компенсації енергоефективних кредитів складав від 370 до 900 мільйонів гривень на рік. Для сорокамільйонної України з немодернізованим житловим фондом ці цифри в межах статистичної похибки.
Це лише кілька відсотків українських помешкань. Натомість взяти участь у програмі висловили бажання біля 80% опитаних домогосподарств. Здавалося б, що тут незрозумілого?
Державна програма, яка перетворює наші кам’яні джунглі на енергоефективні міста. Робить комфортним і ощадливим побут українців. Приносить до бюджету коштів більше, ніж споживає.
Кабінет Міністрів Гройсмана потужно підтримав "теплі" кредити у 2016 році. Проте сьогодні ситуація на диво інша. У проекті бюджету на 2019 рік Мінфін запропонував видатки на програму "теплих" кредитів у розмірі 400 мільйонів гривень.
400 мільйонів гривень на 12 мільйонів домогосподарств, що потребують енергомодернізації. 400 мільйонів при тому, що навіть у поточному році фінансування програми енергоефективності склало понад 800 мільйонів, тобто вдвічі більше.
Де тут логіка? Де системний підхід Кабміну? Ми ж начебто не стали за останній рік вдвічі багатшими чи енергоефективнішими?
Відповідь очевидна. Так само, очевидне і наше завдання – стрімка енергомодернізація країни. У нас немає десятиліть на те, щоб продовжувати оплачувати зі своїх кишень глобальне потепління замість створення теплої атмосфери у своїх помешканнях.
Ми маємо використовувати дієвий механізм, який довів свою ефективність. Наша мета – щорічне збільшення обсягу "теплих" кредитів у рази. Ми вимагаємо бюджетне фінансування програми енергоефективності у 2019 році в обсязі не менше, ніж 2 мільярди гривень.
Читайте також: Диво-вугілля від Ахметова: хто розщедрився на скандальну формулу "Роттердам+"
Закликаємо ОСББ України й активних громадян долучитися до наших вимог про збільшення обсягу "теплих" кредитів. Слід змусити Кабмін і Бюджетний комітет Верховної Ради створити нам можливість жити у сучасних оселях з чесними рахунками за тепло.