Чому Україна втрачає сотні мільярдів через сірі схеми і як це нарешті зупинити

Дослідження провідних аналітичних центрів, зокрема свіжі дані Інституту соціально-економічної трансформації та CASE-Україна, яскраво демонструють: сотні мільярдів гривень, які могли б бути інвестовані в озброєння, соціальні програми для вразливих категорій населення та відбудову, продовжують осідати в тіньовому секторі. Далі читайте в ексклюзивній колонці для 24 Каналу.

Зауважте Податкова перевірить 4,5 тисячі компаній: як підготуватися, щоб уникнути штрафів

Тінізація економіки є проявом недоліків економічної системи. З одного боку, в умовах затяжної кризи вона виконує роль неформального механізму адаптації для бізнесу, який зіштовхується з високими витратами на дотримання податкових і регуляторних вимог. 

З іншого боку, масштабне поширення тіньових практик руйнує засади справедливої конкуренції, адже компанії, які працюють у правовому полі, змушені конкурувати з тими, хто отримує перевагу завдяки ухиленню від сплати податків. 

Таким чином формується своєрідне замкнене коло: високий рівень податкового навантаження та складні регуляції спонукають частину бізнесу переходити в тінь, тоді як значні масштаби тінізації економіки обмежують можливості держави щодо зниження податків через ризик скорочення бюджетних надходжень 

Головні канали втрат бюджету: повний зріз тіньових схем

Левова частка втрат державного бюджету генерується великим бізнесом та високоорганізованими схемами, а не дрібними підприємцями. Ці механізми часто працюють завдяки використанню неформальних зв'язків із владними структурами та правоохоронними органами. 

Для розуміння реальної картини, варто проаналізувати ключові канали виведення коштів у тінь. Аналітики виокремлюють три наймасштабніших напрямки: 

• контрабанда та сірий імпорт;
• заробітні плати "в конвертах" та тіньова зайнятість;
• нелегальна торгівля та конвертаційні центри.

Найбільшою дірою в державних фінансах є приховування реальних доходів працівників. У 2026 році тіньова зайнятість продовжує залишатися на критично високому рівні. 

За даними аналітиків, у будівництві, готельно-ресторанному бізнесі (HoReCa) та охоронній діяльності, близько 38 – 40% співробітників – не оформлені.

"Сірі" заробітні плати мають подвійний негативний ефект. По-перше, вони позбавляють Пенсійний фонд необхідних надходжень, поглиблюючи хронічний дефіцит бюджету. По-друге, залишають безпосередньо працівників без належних соціальних гарантій у випадку хвороби, втрати працездатності чи звільнення. 

Високе сумарне навантаження на фонд оплати праці (сукупність ПДФО, ЄСВ та військового збору), що складає на цей час 37% (ефективна ставка) – залишається головним демотиватором для роботодавців працювати прозоро. За розрахунками аналітиків у 2025 році, втрати держбюджету від цих схем склали 180-275 мільярдів гривень на рік.

Друга найбільша схема – сірий імпорт. Системне заниження митної вартості товарів, підміна кодів класифікації (коли дорогий товар декларується як дешевий аналог) та відверте фізичне переміщення вантажів поза митним контролем продовжують завдавати колосальних збитків державі.

Щороку державний бюджет втрачає 110 – 125 мільярдів гривень виключно через корупцію та інституційну неефективність на митниці. Проблема не у відсутності відповідного законодавства, а у слабкості митних органів та відсутності дієвого автоматизованого контролю, який би унеможливлював корупційний "людський фактор".

Схеми оптимізації прибутків через низькоподаткові юрисдикції суттєво зменшились, через поступове впровадження міжнародних правил протидії розмиванню податкової бази (BEPS). Використання інструментів трансфертного ціноутворення, виплата роялті та відсотків за фіктивними кредитами пов'язаним компаніям за кордоном дозволяли великим фінансово-промисловим групам штучно занижувати фінансовий результат до оподаткування в Україні, проте останні роки ці схеми мінімізовано. Умовні втрати держбюджету оцінюються лише у 12 – 14 мільярдів гривень на рік

Схеми з ПДВ теж поширені. Хоча впровадження системи електронного адміністрування ПДВ та системи моніторингу ризикових транзакцій значно звузило поле для схем, повністю викорінити так звані "скрутки" не вдалося.

Читайте також Найбільші проблеми бізнесу: що стримує зростання економіки України

Тіньові ділки продовжують використовувати складні ланцюги транзакцій, де легальний бізнес змішується з компаніями-одноденками для штучної зміни номенклатури товару і формування фіктивного податкового кредиту. Проте умовні втрати лише 13 – 15 мільярдів гривень на рік, що непорівнювано із 65 – 80 мільярдами гривень втрат у 2014 році.

Стратегія виходу з тіні та необхідні реформи

Жорстка фіскальна політика не здатна усунути причини існування тіньового сектору. Якщо державна політика зводиться переважно до посилення перевірок і санкцій – це часто стимулює розвиток корупційних практик та підвищує витрати бізнесу на дотримання регуляторних вимог. У результаті економічна активність може переміщуватися в неформальний сектор або скорочуватися взагалі.

Для реального зламу ситуації у 2026 році акцент має бути зміщений на автоматизацію процесів та інституційні реформи державних органів.

1. Перезавантаження органів контролю: повноцінне перезавантаження Служби фінмоніторингу, Державної митної та Податкової служб з проведенням прозорих конкурсів комісіями з вирішальним голосом міжнародних експертів.
2. Цифровізація та штучний інтелект: впровадження сучасних ІТ-систем та алгоритмів на базі штучного інтелекту для ризикорієнтованого аналізу великих масивів даних (Big Data). Мінімізація особистого контакту чиновника з платником податків є єдиним надійним запобіжником проти корупції на місцях.
3. Зниження навантаження на працю: реформа оподаткування доходів громадян має створити умови, за яких офіційне працевлаштування та повна виплата заробітної плати не становитимуть надмірного фінансового навантаження для роботодавців. Поки витрати на легальну зайнятість залишаються високими, практики часткової або повної виплати заробітної плати поза офіційним обліком зберігатимуться. У цьому контексті запровадження економічних стимулів для добровільної легалізації трудових відносин може забезпечити більш стійкий і довгостроковий результат, ніж посилення контролю та санкцій.

Тіньова економіка в Україні є наслідком низки системних проблем: низької ефективності державного управління, все ще значного рівня корупції, надмірного регуляторного навантаження та низького рівня довіри між бізнесом, громадянами й державними інститутами. 

Справжня детінізація має стати результатом нового суспільного договору. У цій парадигмі прозорість ведення бізнесу з боку підприємців має безапеляційно гарантувати їм захист прав власності від силового свавілля, а сумлінно сплачені податки повинні конвертуватися в якісні державні послуги, інфраструктуру та, що є найголовнішим у нинішніх умовах, – у безпеку держави. 

Тільки синергія довіри, технологічних інновацій у сфері адміністрування та ліквідації корупційних преференцій дозволить українській економіці зробити остаточний крок із тіні назустріч сталому розвитку.