Намагаючись обгрунтувати своє бачення "ринковості", НАК створив цілу систему міфів про ціну на газ. Давайте розберемо їх детальніше.

Читайте також: Диво-вугілля від Ахметова: хто розщедрився на скандальну формулу "Роттердам+"

Міф перший – транзит, якого немає

Ми боремося зі схемою "Роттердам+" на ринку вугілля. Але на ринку газу для населення дехто хоче створити свій "Роттердам". А саме – продавати українцям український газ за такою ціною, як наче цей газ був видобутий, умовно кажучи, в Норвегії і протранспортований через половину Європи в Україну. Насправді, це – маніпуляція.

Обсяг видобутку природного газу державною компанією "Укргазвидобування" у цьому році складе приблизно 15,5 мільярдів кубічних метрів газу. Обсяг споживання газу населенням України, враховуючи тенденції попередніх років, – приблизно 11 мільярдів. Ще приблизно 4 – 4,5 мільярдів кубометрів використовують теплопостачальні організації для опалення помешкань.

Як бачимо, українського газу, що видобувається державою, достатньо для потреб побутових споживачів. Цей газ видобувається на українських родовищах і українськими трубопроводами йде до українського споживача.

До чого тут європейська ринкова ціна і витрати на транзит з Європи, якого немає і ніколи не буде? Транспортна складова плюс плата за вхід в нашу ГТС – це понад 30 доларів. За нинішнім курсом з урахуванням ПДВ – понад 1 тисяча гривень за кожну тисячу кубометрів. Ми не маємо сплачувати уявні витрати за послуги, що навіть теоретично не будуть надані.

Міф другий – висока ціна на газ дорівнює енергонезалежність

Давайте розглянемо структуру ціни природного газу останніми роками. Серед іншого, 4 тисячі 942 гривні з майже 7 тисяч ми сплачуємо сьогодні виключно за видобування газу Державною компанією "Укргазвидобування". Ще у 2016 році "Укргазвидобування" отримувало за свій газ менше 1 600 гривень Зростання більше, ніж у 3 рази!

Читайте також: А картоплю за собівартістю не хочете? – економіст про ціну на український газ

"Нафтогаз" пояснював це необхідністю різкого нарощення видобутку газу. "За енергонезалежність треба платити" – казали нам. Абсолютно вірно, за енергонезалежність треба платити. Але де обіцяний сплеск видобутку? Сьогодні навіть представники "Нафтогазу" визнають, що "Стратегія 20/20" про зростання газовидобутку, яку з помпою презентували понад 2 роки тому, провалена. І запланованих 16,5 мільярдів кубів газу у цьому році ми не отримаємо.

Виходить, гроші, які люди дисципліновано сплачують за газ, забезпечили лише сплеск заробітних плат і премій у "Нафтогазі"? І не варто вводити нас в оману словами про те, що єдиною причиною зриву планів "Укргазвидобування" є затримка з оформленням документів про надрокористування. Так. Це соромно, коли Полтавська облрада і Держгеонадра без конкурсі віддають газові спецдозволи росіянину Фуксу і ігнорують запити державного "Укргазвидобування".

Але що ж заважає державній компанії активніше нарощувати видобуток на наявних 185 родовищах? Грошима ми державного видобувника забезпечили, спецдозволи є, буровиків з устаткуванням по всьому світу хоч греблю гати. А державна програма досягнення енергонезалежності не виконується.

Можливо, причина в тому, що наші гроші губляться по дорозі? Схоже на те. "Нафтогаз України" своїми ж руками унеможливлює виконання планів збільшення обсягів видобутку газу, позбавляючи "Укргазвидобування" обігових коштів.

Важко сказати, навіщо "Нафтогазу" зривати програму розширення газовидобутку. Можливо, справа в тому, що імпорт газу теж приносить НАКу прибуток. Щоправда, грошові потоки під час імпортування газу ховати набагато легше, ніж під час видобутку в Україні.

Читайте також: Цена на украинский газ и дотации для бабушки из Конча-Заспы: нюансы опасной манипуляции

Чого варта лише створена "Нафтогазом" в Швейцарії "прокладка" "Naftogaz Trading Europe SA", через яку НАК веде закупівлі імпортного газу. Розкривати інформацію про діяльність цієї структури керівництво "Нафтогазу" відмовилося. Поки лишається лише здогадуватися, хто і скільки на ній заробляє. Ми ж лише констатуємо факт: висока ціна на газ – далеко не запорука енергетичної незалежності.

Міф третій – єдина ціна на газ – єдиний спосіб побороти газову корупцію

"Нафтогаз" вважає, що менша вартість газу для побутових абонентів порівняно з промисловими провокує облгази перекручувати інформацію про споживання. Адже облгази продають пільговий газ неправильним категоріям споживачів і незаконно заробляюють на цьому. Переконана, такі зловживання мають місце. Ну не може наша система розподілу газу, яку Фірташ і компанія десятиліттями старанно вибудовували для різноманітних схем, не скористатися з такої можливості. Але пропонувати підвищити всім споживачам ціну газу до єдиного рівня – це те саме, що боротися з головним болем методом відрубування голови.

Давайте спочатку спробуємо терапію. Якщо держава дійсно переймається питанням коректного обліку пільгового газу, так давайте такий облік організуємо! Уряду з "Нафтогазом", як в тому анекдоті, треба хоча б купити лотерейний квиток. Тобто забезпечити всіх споживачів лічильниками. Адже якщо увесь обсяг природного газу для населення буде враховано, простору для масштабних зловживань з боку облгазів не залишиться.

На сьогодні приблизно 3 мільйонів помешкань не обладнано приладами обліку. Є де розгулятися різноманітним схемам. Один раз профінансувавши встановлення лічильників, забезпечивши коректний збір і аналіз даних про споживання газу побутовими споживачами, можна практично нівелювати проблему. Бо на іншому її боці – криза неплатежів, яка здатна розбалансувати фінанси "Нафтогазу" набагато більше, ніж будь-які схеми страшного Фірташа.

Отож, ми бачимо, що в питанні підвищення ціни на газ для населення багато міфів. Невідомо, що з цих міфів ретрансльовано представникам Міжнародного валютного фонду, позиція якого досі була непохитна – "ціну підвищити". Бо інакше ніякої співпраці і підтримки. Невідомо, чи було висловлено альтернативну, більшу людяну аргументацію щодо ціни на газ в переговорах з МВФ.

Читайте також: "Нафтогаз" заснував дві дочірні компанії для поставок газу

Але чітко зрозуміло одне – Уряд і "Нафтогаз" мають відстоювати, перш за все, інтереси народу, який є джерелом влади. І тільки потім думати про корпоративні доходи і власні зарплати і премії. Це ж за наш рахунок вони їх отримують. Чи не так?