Відповідну постанову КМУ № 981 від 29 липня 2026 року опублікували на сайті Верховної Ради.
Що відомо про передачу даних?
Йдеться про оновлення порядку ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Новий механізм має допомогти автоматично звіряти інформацію між податковими та військовими реєстрами.
Документ передбачає, що Державна податкова служба протягом 90 календарних днів має передати Міністерству оборони визначені законодавством відомості про громадян України віком від 18 до 60 років, інформація про яких повинна бути внесена до реєстру "Оберіг".
Передача даних потрібна для актуалізації відомостей у військовому обліку. Зокрема, система має автоматично порівнювати інформацію з податкового реєстру з даними, які вже містяться у військовому реєстрі.
Завдяки такій перевірці Міноборони зможе виявляти випадки, коли інформація про людину відсутня в "Оберезі", а також знаходити розбіжності у вже наявних записах. Йдеться, зокрема, про невідповідності у персональних даних, адресах проживання, паспортній інформації чи інших відомостях.
Раніше оновлення інформації у військовому обліку часто відбувалося через територіальні центри комплектування та соціальної підтримки або через окремі державні інформаційні системи. Новий підхід передбачає більш автоматизований обмін між державними реєстрами, що має скоротити кількість помилок і дублювання інформації.
Також зазначається, що передача інформації здійснюватиметься в межах чинного законодавства про захист персональних даних. Державні органи використовуватимуть отримані відомості саме для ведення та актуалізації військового обліку.
Нагадаємо, тепер Державна податкова служба під час визначення податкового резидентства українців зможе враховувати інформацію про перетин державного кордону. Водночас самі по собі часті поїздки за кордон не означатимуть автоматичних претензій чи перевірок з боку податкової. Дані про виїзди можуть стати одним із факторів у випадках, коли людина заявляє, що постійно проживає за межами України, але регулярно повертається назад.
Під час оцінки податкового статусу також враховуватимуть інші обставини: де проживає родина людини, у якій країні вона працює або веде бізнес, де отримує доходи та чи має житло в Україні. Якщо основні життєві та економічні зв’язки залишаються в Україні, це може свідчити про збереження статусу українського податкового резидента.
Податкова консультантка Олександра Томашевська пояснила, що зняття з реєстрації місця проживання в Україні може бути одним з аргументів на користь проживання за кордоном, однак це серйозний крок із практичними наслідками. За її словами, зміну статусу потрібно оцінювати не лише за окремими ознаками, а відповідно до законодавства та всіх обставин життя людини.