Трембіта увійшла до Книги рекордів Гіннеса. Колись усе життя гуцулів минало під звуки трембіти. Вона сповіщала про вихід овець на полонину, відхід на той світ чи народження в сім'ї дитини. Нею запрошували на весілля, з нею колядували.
Для вівчаря трембіта не просто музичний інструмент. Раніше вона була чи не єдиним засобом зв’язку вівчаря з селом, тобто такий собі древній мобільний телефон. Нею ж визначали годину, а найдосвідченіші чабани навіть передбачали погоду. Кажуть, особливо добре інструмент відчуває дощ та грозу.
І хоча виглядає трембіта просто, це — оманливе враження. Її виготовлення нерідко затягується на два роки. Спочатку треба обрати хорошу смереку, бажано громовицю. Тобто дерево, в яке влучила блискавка. Гуцули переконані, що з небесними громом дереву передається голос Творця. Далі зрізаний стовбур залишають на рік загартовуватись.
І лише після цього приходить найвідповідальніший момент. Одним ударом його потрібно розчахнути навпіл і вручну витесати серцевину — це теж може тривати рік. І останній етап — дві половинки слід скріпити корою. Здавалось би, не так просто втримати декількаметровий інструмент і одночасно грати. Насправді ж, вага триметрової трембіти не перевищує якихось півтора кілограма.