Форд не любив багато їсти й часто носив із собою горіхи або родзинки. Згодом він почав захоплюватися дикорослими рослинами, які називав "дорожньою зеленню", і саме вони стали незвичною частиною його раціону, пише The Take Out.
Їв те, що інші вважали бур'янами
Форд міг додавати дикорослі рослини до салатів, варити їх або робити з них начинку для сендвічів. У біографії промисловця Сідні Олсона згадується, що серед його улюблених страв були тушкований лопух і соєвий хліб із молочаєм.
Серед рослин, які пов'язують із його раціоном, були кульбаба, грицики, молочай, дикий бергамот, портулак та інші дикорослі трави. Форд вважав, що природа дає людині все необхідне для харчування, якщо правильно цим користуватися.
Саме поняття "бур'ян" він сприймав досить умовно. Для Форда це була просто рослина, яка росте не там, де її хоче бачити людина.
Організм він порівнював із автомобілем
Таке ставлення до їжі добре вписувалося у світогляд Форда. Він сприймав людське тіло майже як машину, а шлунок порівнював із котлом, якому потрібно дати достатньо палива для роботи. Тому смак їжі для нього був далеко не головним.
Значно важливішим здавалося те, щоб продукт давав організму енергію. Форд також цікавився соєю та можливостями використання рослин у промисловості.
У 1930-х роках він разом із науковцем Джорджем Вашингтоном Карвером досліджував різні способи застосування сільськогосподарських культур.
Форд дотримувався рослинного раціону та експериментував із дикорослими продуктами задовго до того, як подібне харчування стало популярним трендом. При цьому він не просто замінював звичайні овочі травою, а намагався використовувати рослини у різних стравах, від салатів до сендвічів і тушкованих страв.
Своє ставлення до харчування Форд пояснював досить прагматично. У зібраних фондом The Henry Ford висловлюваннях промисловця є його думка, що значна частина хвороб пов'язана з переїданням. Тож людина, яка зробила автомобіль масовим продуктом, сама ставилася до власного організму майже як до машини: головне не вишуканий обід, а правильне "паливо".