Для чого монети карбують ребристими і чому це захист від фальшивих грошей, розповідають на сайті American Hartford Gold.
Читайте також Чому на похорон вдягаються чорне: цій традиції вже понад 2 тисячі років
Як з'явилися насічки по краях монет?
Перед тим як люди почали використовувати легальні монети, їхня цінність визначалася на рівні їхнього сплаву. Але такій практиці не завжди можна було довіряти.
- Ще у середньовічній Європі купці зважували кожну монету, щоб переконатися, що її не підробили. Але вуличні злодії зрозуміли, що гострим ножем або ж напилком можна зняти тонкі завитки металу, а малюнок на лицьовій чи зворотній стороні монети не пошкодити.
- Відтак ця стружка могла дати чимало грошей, якщо її сплавити. Натомість покупці не помічали цього, бо на перший погляд діаметр монети виглядав правильно.
Коли про такий вид шахрайства дізналися, влада почала запроваджувати посилений контроль. Попри це, практика існувала й надалі у підпіллю, що спровокувало те, що монети втратили 20% своєї запланованої ваги після того, як деякий час їх не випускали.
Але розв'язання цієї проблеми знайшли й воно полягало в технології гвинтового пресування. Таку техніку винайшов англійський інженер Пітер Блондо, який представив пристрій для обробки країв у середині 1600-х років Королівському монетному двору.
Пристрій залишав краї монет не гладкими, а вдавлював рівномірно розташовані лінії в м'який метал під час того ж оберту гвинта, який вдаряв по гранях монети. Таку практику перейняли й інші монетні двори Європи, а згодом вона поширилася через Атлантику.
Таким чином, якщо хтось намагався спиляти краї монети, то пошкодження після рифлення ставали одразу помітними.
Якими були перші українські гроші?
Перші українські гроші з'явилися у 1918 році, задовго до відновлення незалежності країни. Річ у тім, що після проголошення Української Народної Республіки Центральна Рада ініціювала створення власної валюти та ухвалила закон про випуск державних кредитних білетів, які отримали назву карбованці.
Відтак першу партію цих банкнот номіналом 100 карбованців надрукували у київській друкарні Василя Кульженка. Саме вона вважалася на той час однією із найкращих у країні. Автором цих грошей став художник Георгій Нарбут, який оформив купюри у стилі бароко. Написи на них були виконані не лише українською, але й мовами нацменшин.
Але недостатній рівень захисту спровокував виготовлення чимало підробок, тому випуск карбованців швидко припинили.