Це одна з громадських організацій, що займається збором інформації про людей, що постраждали від нацистського режиму чи були змушені залишити свої країни під час військових дій. Нині архів служби володіє інформацією про майже 18 мільйонів осіб.

“Сьогодні, після того, як у 2006 році було відкрито архіви, і родичі загублених, і дослідники можуть приїхати в Бад Арользен і попрацювати з документами. Робота проводиться з документами у відцифрованому вигляді, тобто з їхніми електронними копіями”, - зазначив радник Міжнародного Комітету Червоно Хреста Удо Вагнер.

Українську службу розшуку при Червоному Хресті заснували 18 років тому. Їй вдалося віднайти більше 6 тисяч загублених людей. Іноді пошуки тривали десятиліттями.

“Написати детально найголовніше, буквально кожну дрібницю, пов'язану з цим, іноді вирішувати питання: помилка в прізвищі, і так далі. Негайно ж вирішується питання як процес, технологія розшуку цього запиту”, - каже президент Товариства Червоного Хреста України Іван Усіченко.

“До нас звернувся чоловік з України, сестру якого у часи війни вивезли у Німеччину. Він шукав її протягом всього життя і вдалося її знайти в Австралії. Пошуки були тривалими і минулого року вони зустрілися у Москві вперше за 65 років”, - розповідає заступник директора Міжнародної служби розшуку Карен Штругг.

Разом з тим, завдяки роботі української пошукової служби, знайдено більше 6 тисяч поховань українських воїнів, які загинули на території Західної Європи під час Другої світової.