Попрощатися зі старими трудовими нормами нардепи планують через їхню "архаїчність". Вони, мовляв, залишилися у спадок ще від радянської системи. Які зміни чекаються на працюючих українців, – дізнався 24 канал.
Дізнайтеся: Як планують змінити Трудовий кодекс: дистанційна робота та гнучкий графік
Новації законопроєкту
Законопроєкт "Про працю" (№2708) було внесено в парламент напередодні нового року. Більшість експертів та представників профспілок негативно його оцінили. Натомість в уряді переконують, що ця законодавча новація непогана. Паралельно в парламенті зареєстрували три альтернативні законопроєкти.
Українці побоюються ухвалення закону про працю і виходять на протести / Фото 24 канал
Як пояснює у своєму Facebook Міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Тимофій Милованов, згідно з ст. 40 КЗпП, якщо трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку можуть бути розірвані роботодавцем у випадках:
- реорганізації;
- невідповідності працівника займаній посаді або покладених на нього обов’язків, або недостатньої кваліфікації;
- систематичного невиконання працівником без поважних причин, покладених на нього обов’язків. Загалом 10 причин.
Як зазначає високопосадовець, вихідна допомога у розмірі окладу видається тільки у виняткових випадках.
За чинним кодексом, якщо роботодавець хоче, то він легко звільнює працівника і не несе жодної матеріальної відповідальності за своє рішення. Реорганізація стала універсальним механізмом для масових скорочень,
– вважає Милованов.
Щоправда, ймовірно, міністр неуважно вивчив КЗпП, де в статті 40 пункті 1 заначено наступне: трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником, зокрема, у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, скорочення чисельності або штату працівників тощо. А вже у статті 44 зазначено, при припиненні трудового договору з підстав, зазначених у... пунктах 1, 2 і 6 статті 40 цього Кодексу, працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі не менше середнього місячного заробітку.
Як наголошує міністр, у статті 35 проєкту закону "Про працю" йдеться про можливість звільняти за ініціативою роботодавця, але не йде мова, що це має відбутися без пояснення причин.
Ми пропонуємо роботодавцям бути передбачуваними та послідовними у стосунках з працівниками. Причинами для звільнення за ініціативою роботодавця можуть бути підстави, прописані в трудовому договорі, який підписує працівник і роботодавець під час оформлення трудових відносин! Жодних вигадок і маніпуляцій в процесі роботи,
– наголошує міністр.
Він додає, що у чинному КЗпП причини для звільнення за бажанням роботодавця настільки об’ємні, що будь-які його забаганки легко підлаштувати хоча б під одну з них, а про сплату матеріальної компенсації можна говорити лише у невеликій кількості.
Міністр додає, в законопроекті "Про працю" пропонуємо зробити матеріальну компенсацію обов’язковою, а також заборонити фіктивні перетворення підприємств задля скорочення штату.
Стаття 35. Розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця
1. Роботодавець має право з власної ініціативи розірвати трудовий договір з працівником.
2. Про рішення розірвати трудовий договір з підстав, передбачених частиною першою цієї статті, роботодавець повинен письмово або зазначеними у трудовому договорі засобами електронного зв’язку повідомити працівника у строк:
1) не менше ніж 15 днів — якщо сума періодів роботи працівника у цього роботодавця становить не більше 6 місяців.
2) не менше ніж 30 днів — якщо цей період становить понад 6 місяців;
3) не менше ніж за 60 днів — якщо цей період понад п’ять років;
4) не менше ніж за 90 днів — якщо цей період понад 10 років.
3. За домовленістю сторін строки попередження, зазначені у частині другій цієї статті можуть бути замінені грошовою компенсацією у розмірі, визначеному трудовим договором, але не менше середньоденного заробітку працівника за кожен робочий день зменшення строку такого повідомлення.
4. Роботодавець має право без згоди працівника замінити строки попередження, передбачені частиною першою цієї статті, грошовою компенсацією у розмірі, визначеному трудовим договором, але не менше подвійного середньоденного заробітку за кожен робочий день зменшення строку такого попередження.
Порядок розрахунку середньоденного заробітку визначається Кабінетом Міністрів України.
5. У разі відмови працівника підписувати додаткову угоду, що передбачає розірвання трудового договору на цій підставі, трудовий договір розривається роботодавцем в односторонньому порядку шляхом надання працівнику в спосіб, визначений трудовим договором, або рекомендованим листом із повідомленням про вручення інформації про розірвання трудового договору.
Щоправда, це не всі зміни, які очікують працюючих українців.
Звільнення по-новому
Раніше прем’єр-міністр Олексій Гончарук заявляв, що планується спростити процедуру звільнення співробітника. За його словами, це одна із суттєвих проблем для роботодавців. Адже часто складно "позбутися" людини, яка несумлінно виконує свої обов’язки, проте має законні лазівки для захисту. Наприклад – вихід на лікарняний.
Чиновники вважають, що саме затяжні лікарняні є найбільшим злом. Тому пропонується, що роботодавці зможуть звільняти працівників, коли ті перебувають у відпустці чи на лікарняному.
Читайте також: Попри обіцянки уряду, податковий тиск лише посилюється, – Ляпіна
Вихідна допомога залишиться для тих працівників, яких звільнять чи скоротять. Тут нічого не зміниться. І не збирались нічого змінювати,
– запевняє голова комітету Верховної Ради з питань соцполітики Галина Третьякова.
Позиція профспілок
Уряд хоче дозволити роботодавцю звільняти працівників, коли йому заманеться, але при цьому зберегти вихідні виплати,
– коментує директор Інституту розвитку профспілкового руху Михайло Чаплига.
Що буде з вразливими групами
Хочуть дозволити звільняти так звані "вразливі групи": вагітних і жінок, які перебувають в декреті, інвалідів та ветеранів АТО.
Довкола звільнення вразливих груп зараз ідуть дебати. В українському законодавстві ми продовжуємо захищати гендер жінок, як окрему категорію. Але до вразливої групи ще відносяться люди з інвалідністю та воїни АТО, за якими роботодавець робоче місце залишає, виплачуючи родині заробітну плату. Таким чином, фінансове навантаження лежить на роботодавцю,
– каже Третьякова
За словами експертки, що стосується звільнень жінок, в європейській практиці захищають не гендер, а стан материнства. Тож вона зауважила, що у новий Трудовий кодекс потрібно імплементувати норми, в яких жінка в стані материнства і вигодовування дитини захищена. Але щоб цей захист не лягав додатковим тягарем на роботодавця.
Материнство має бути захищеним і у новому Трудовому кодексі // Фото pixabay.com
"В Україні джерелом компенсації є роботодавець. Збереження робочого місця, здається, має позитивний ефект. Але інша сторона – кількість вакансій, на які роботодавці готові брати жінок у цьому віці, скорочується. Маємо розібратися, чи можемо після довготривалої декретної відпустки, яка є в Україні, потім знайти жінці нове місце роботи, щоб не навантажувати конкретного роботодавця. І чи можемо надати їй роботу, використовуючи ресурси державної служби зайнятості. Тут дискусія тільки розпочата. Готуємо аналітику", – розповіла фахівчиня.
У свою чергу, можливі зміни зі звільненнями вже прокоментував президент Володимир Зеленський під час зустрічі з пресою. За його словами, будуть враховані пропозиції, а можливі помилки "будуть вичищені". Зокрема, це стосується і звільнення жінок в декреті.
Права фахівців мають бути захищені. Такі питання, як про жінок в декреті, ми знімемо, повірте мені,
– пообіцяв Володимир Зеленський.
Позиція профспілок
Що буде зі звільненнями військових, поки складно говорити. Невідомо, який механізм застосує уряд. Тим більше, військові – це окрема категорія, яка регулюється спеціальним законом,
– каже Чаплига.
Експерт також прокоментував позицію Кабміну щодо звільнення вагітних та перегляду пільг.
"Повинні бути гарантії ТК із працівниками, які мають дітей. Переведення вагітних жінок і тих, які мають дітей віком до трьох років, на легші роботи. Обмеження залучення жінок до роботи в нічний час та понаднормових робіт. Гарантії збереження проходження обов’язкових лікарняних оглядів, пов’язаних з вагітністю. Право на відпустку по догляду за дитиною. Перерви для годування дитини, якщо та перебуває в одному приміщенні з матір’ю. Заборона розірвання трудового договору з вагітними жінками за ініціативою роботодавця та працівниками, які мають дітей віком до 3 років, крім випадків ліквідації підприємства", – висловив вимоги профспілок Чаплига.
Хто платитиме лікарняні
За словами Галини Третьякової, у реформуванні Трудового кодексу намагаються прибрати роль держави там, де вона може впливати на відносини роботодавця і працівника. Проте це може відобразитися і на виплатах, які держава гарантує працівникам, зокрема – лікарняні.
Відпустка через хворобу – базове право бути відсутнім на роботі під час хвороби та повернутися до своїх обов’язків після одужання. Тепер не зрозуміло, якою буде природа оплати праці під час хвороби. Зараз допомога у випадку хвороби надається системою соціального захисту, виплачується як фіксований відсоток від попереднього доходу або фіксованої суми. У новому ТК планують змінити природу виплат і не зрозуміло, звідки ці кошти братимуться,
– нагадав Михайло Чаплига.
"Коли роль держави прибирається з трудових відносин, працівник стає рабом, а роботодавець – рабовласником. З тої причини, що ніколи роботодавець та найманий працівник не зможуть на рівних вести перемовини", – переконаний Чаплига.
Попрощаємось з бюрократією
"Обговорюється проблеми скасування так званої трудової бюрократії – перехід на електронну трудову книжку. А також бухгалтерські нарахування заробітної плати і яким чином вони здійснюватимуться", – каже експертка.
Бюрократії з 2020 року може поменшати // Фото pixabay.com
Із 2000 року інформація про робочий стаж працівників фіксується в електронних реєстрах. Але більшість працівників досі користується паперовими трудовими книжками. Зазначається, що скоро такий рудимент відійде в минуле, а всі необхідні дані можна буде отримати онлайн.
Читайте також: Уряд готує закон про скасування трудових книжок: що зміниться
Врегулюють конфлікти на підприємствах
У новому ТК більше уваги приділять цивілізованому вирішенню конфліктних ситуацій між сторонами.
Працюємо над шляхами вирішення конфлікту між роботодавцем і працівником у конфлікті. Зокрема, коли є судове рішення щодо поновлення працівника на роботі. Конвенції Міжнародної організації праці передбачають, що у європейській практиці таке поновлення можна замінити матеріальною компенсацією. Або поновлення – або компенсація,
– повідомила Третьякова.
Аналогію можна провести із розлученням. Коли суд каже подружжю "поновіть шлюб, бо ви не вирішили якісь матеріальні питання". Це абсурдно. Тому і в трудовому кодексі потрібно це врахувати.
Захист від недобросовісних працівників і роботодавців
За словами Галини Третьякової, працівники будуть захищені від недобросовісних роботодавців, які не виплачують зарплати та накопичують заборгованість. Для захисту працівників діятимуть ті ж механізми, які працюють зараз: судова практика, профспілки тощо.
Але пропонується ще й обговорити створення так званих трибуналів чи мирових судів, які б обиралися місцевою громадою і вирішували б питання трудових спорів, охорони здоров’я і пенсійного забезпечення,
– повідомила експертка.
Питанню невиплаті зарплат приділять особливу увагу // Фото pixabay.com
Крім того, на обговорення потрапили страйки і локаути. За словами посадовиці, нині діючий КЗоТ містить норму, за якою страйк можливий, але його складно втілити фактично.
Читайте також: Ухваленням законопроєкту 1210 парламент підкладе свиню українській економіці, – Ніколаєнко
"У нас страйки працівників є масовими виходами працівників до Кабміну чи Верховної Ради. Страйк – це зупинка виробництва і завдання економічної шкоди роботодавцю у разі, якщо він не йде на поступки профспілкам. У нас тема страйків взагалі не виписана і МОП пообіцяла, що допоможе нам у підготовці такого законопроєкту. У свою чергу, роботодавці просять дозволити їм як відповідь на страйк – влаштовувати локаут. Це можливість закрити підприємство, якщо умови страйкарів виконати неможливо", – каже експертка.
Пропишуться додаткові положення, які захищатиму роботодавця, коли той іде на крок вимушених масових звільнень та скорочень.
Якщо у нього немає можливості підтримувати роботу свого підприємства, то він має заздалегідь попередити працівників і службу зайнятості, яка має підхопити людей. Така комунікація дозволить розійтися сторонам цивілізовано,
– переконана фахівчиня.
Каратимуть за булінг, мобінг, харасмент
Інколи роботодавці чи працівники не можуть стриматися, проявляючи не найкращі якості людської природи: цькування, залицяння, приниження чи тиск. Тож новий трудовий кодекс може містити нові положення, які захищатимуть робітників.
Читайте також: Рада ввела єдиний рахунок для сплати податків і зборів
Зараз явище булінгу на виробництві ми взагалі не фіксуємо (Булінг – це агресивна поведінка відносно іншої особи – 24). Мобінг – це коли роботодавець психологічно тисне на працівників. Харасмент – цькування чи вербальне приниження гідності людини, психологічний тиск, зокрема сексуального характеру. Яскравий приклад – коли жінок на співбесіді запитують, чи планують вони народжувати дітей. У європейській практиці за такі порушення роботодавець наражається на великі штрафи,
– додала експертка, вказуючи, що невідомо, як за це каратимуть українських роботодавців.
Поки що без змін чиновники залишить трудовий кодекс у категорії "дитячий труд".