Туреччина погрожує визнати геноцид індіанців у США: у чому суть міжнародного скандалу
Сенат США 12 грудня одноголосно визнав вбивство 1,5 мільйона вірмен в Османській імперії в 1915 – 1923 роках геноцидом. Туреччина у відповідь 15 грудня пригрозила визнати геноцидом винищення індіанців у США. Причина міжнародного скандалу – у складній геополітичній ситуації на Близькому Сході.
Турецький лідер Реджеп Ердоган у ефірі телеканалу A Haber заявив, що "винищення індіанців стало ганебною сторінкою в історії США". А оскільки США визнали геноцид вірмен у 1915 році, то й Туреччина може затвердити резолюцію про геноцид індіанців під час колонізації Америки.
Трохи раніше президент Туреччини Ердоган назвав Путіна і Трампа улюбленими лідерами
Зауважимо, що резолюцію про визнання геноциду внесли до Палати представників Конгресу США ще в січні 2019 року. Однак ухвалили її у нижній палаті в жовтні, а у верхній – аж у грудні.
Визнання геноциду як інструмент геополітики
Невдоволення Конгресу політикою Туреччини (мовиться про війну проти курдів на півночі Сирії) досягло апогею, і вони пішли на такий крок, знаючи, що офіційна Анкара завжди вкрай негативно реагує на визнання геноциду вірмен.
Нам також потрібно виступати проти вас з такими ж рішеннями нашого парламенту. І ми це будемо робити. Хіба можна мовчати про індіанців, говорячи про Америку?
– сказав Ердоган.
Раніше уряд США традиційно уникав називати вірменську трагедію початку ХХ століття геноцидом, бо Туреччина була ключовим союзником США у НАТО.
Що сталося з вірменами в Туреччині у 1915? Османська імперія переслідувала вірмен. Багато істориків називають цифру в понад 1,5 мільйона вбитих у 1915 році. Факт геноциду визнали понад 20 країн світу, а також і Європарламент.
Туреччина ж вважає некоректним використання терміну "геноцид", бо тоді була "братовбивча війна й обидві сторони зазнавали втрат". До того ж, Анкара визнає тільки 300 тисяч жертв з боку вірмен.
Зауважимо, що попри конфлікт зі США у Туреччині запевняють, що з НАТО виходити не збираються.
Міністр національної оборони Туреччини Хулусі Акар також 15 грудня заявив: "Позиція Анкари щодо членства у військово-політичному блоці залишається незмінною".
Конфлікт через зброю
Інший нюанс конфронтації США і Туреччини: Анкара і Кремль у 2017 році уклали контракт на постачання ракетних систем залпового вогню С-400 на 2,5 мільярда доларів. У 2020 системи вже планують використовувати.
США така ситуація не подобається, і ще 11 листопада радник Дональда Трампа з національної безпеки Роберт О'Браєн говорив про ідею запровадити санкції проти Туреччини за угоду з Росією.
У відповідь Ердоган пригрозив закрити авіабазу США "Інджирлік" в Туреччині, яку використовують американські ВПС. А ще й закрити базу "Куречик", яка є частиною системи ПРО НАТО в Європі.
До теми: Турецько-курдське протистояння, на якому гріють руки Путін та Асад – операція "Джерело миру"