В Україні захід присвячений цьому дню проводять лише в Криму. Три роки поспіль в Сімферополі біля пам’ятника депортованим народам збираються представники громадськості. Здебільшого це кримські татари, нація, яка чи не найбільше постраждала від комуністичного режиму.
“Крим, який в прямому значенні спіткали всі злочини нацизму та комунізму, не може залишатися осторонь того, щоб не нагадувати суспільству про нашу спільну трагедію, і щоб в цей день продемонструвати свою єдність з європейським країнами”, - каже перший заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров.
Вшанувати пам’ять жертв нацизму та сталінізму цього року вирішили спільним молебнем, який провели священики римо-католицької та мусульманської релігій. Захід зібрав близько сотні вірян, люди в основному прибули з Сімферополя та району. У руках тримали прапори України, Європейського союзу та національний кримськотатарський стяг. Написи на транспарантах та плакатах закликали засуджувати тоталітарні та авторитарні режими.
“Ми хочемо, щоб наш уряд подивився як ми мучились всю цю історію, і щоб це не повторилося, і наші діти жили разом з іншими націями в мирі, злагоді та дружбі”, - каже учасниця мітингу Ельміра Ібрагімова.
“Наша пам’ять, наша діти і наші внуки, не маємо право забувати, що це лихоліття не може повторитися в Європі, на теренах Криму, яку тут розігрують різні політичні сили”, - каже голова КРО Конгресу українських націоналістів Василь Овчарук.
Нагадаємо, 2 квітня 2009 року Європейський парламент в своїй Резолюції "Європейська свідомість та тоталітаризм" запропонував оголосити 23 серпня Загальноєвропейським Днем пам’яті жертв усіх тоталітарних та авторитарних режимів. Дата 23 серпня обрана не випадково, саме в цей день в 1939 році був підписаний пакт Молотова-Ріббентропа, який визначав сфери впливу Німеччини та СРСР в Європі і планував переділ Центральної та Східної Європи.